На вулиці – холодно і сиро, а працівниці тресту зеленого господарства обрізають дерева на вулиці Комарова. Жінки здебільшого середнього і старшого віку. Одягнуті в зелені безрукавки з написом на спині "трест зеленого господарства", на головах поверх шапок та хусток – оранжеві каски.

Марія Іванчук з драбиною та пилкою в руках йде до необрізаного дерева. Зупиняємо її, просимо розповісти щось про себе і свою роботу.

"Працюю в тресті вже дев’ятий рік, – каже пані Марія. – Тут працює ще дев’ятеро моїх односельчанок. Щодня доїжджаємо за 50 кілометрів із Нижніх Станівців Кіцманського району рейсовим автобусом. Встаємо о 05.30, бо вже о 06.15 їде автобус. Заробляємо 1500-1800 гривень на місяць. Половину цієї суми витрачаємо на дорогу. Але в селі немає роботи, тому мусимо радіти й цьому. Зимою обрізаємо дерева, навесні та влітку саджаємо квіти, обробляємо клумби, прибираємо сквери… У нашій бригаді – 11 жінок і лише один чоловік Іван (показує на молодого хлопця, який з вишки обрізає верхівки дерев електропилою). Не хочуть чоловіки тяжко працювати за таку зарплату. Та й жінки здебільшого сільські. Хоча в нашій бригаді є декілька працівниць з міста".

Алла Хомутовська, інженер з озеленення міського тресту зеленого господарства:

– У нас є спеціальна бригада, яка займається обрізанням та знесенням дерев. У ній працюють здебільшого сільські жінки, бо чоловіки не хочуть цим займатися. Цієї зими ми вже обрізали та сформували крони дерев на вулиці Хотинській та проспекті Незалежності. Також знесли старі дерева, здебільшого тополі, на вулицях Хотинській, Миколайчука, Севастопольській, Саксаганського, 28 червня, Вірменській. Їх порізали та відвезли на територію тресту. Дрова і гілки ми використовуємо для власних господарських потреб або продаємо людям. Один складометр дерев м’якої породи коштує 78 гривень, твердої – 96 гривень. Цього року плануємо поміняти старі каштани на вулиці Лесі Українки.