У четвер, 19 березня, відзначає ювілей - 85 років легенда мистецької України, поетеса Ліна Костенко.
Ліна Василівна народилася в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів "Проміння землі" (1957) та "Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки серця", що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.
Книги Л.Костенко "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980) стали не буденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.
Обмеження свободи творчої думки, різні "опали" в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим до сьогодні твором — романом у віршах "Маруся Чурай", за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка.
1963 з друкарні знімають книжку віршів „Зоряний інтеґрал“, книжка „Княжа гора“ знята з верстки. Фільм за сценарієм Ліни Василівни і Аркадія Добровольського „Перевірте свої годинники“ — про українських поетів, які загинули на війні, знятий у 1964, - на екрани не вийшов. Він був так перероблений під назвою „Хто повернеться — долюбить“, що Л.Костенко відмовилася від авторства.
У ці роки вірші Л.Костенко публікували журнали в Чехословаччині, ґазети в Польщі, і тільки зрідка в Україні. Її вірші ходять у самвидаві.
Ліна Костенко у 1965 р. підписала лист-протест проти арештів української інтеліґенції.
1973 Л.Костенко потрапила в „чорні списки“, складені секретарем ЦК КПУ з ідеології В.Маланчуком. Тільки в 1977, після відходу В.Маланчука, виходить збірка віршів „Над берегами вічної ріки“ і в 1979, за спеціальною постановою Президії СПУ, — історичний роман у віршах "Маруся Чурай", що пролежав без руху 6 років.
Окрім згаданих творів, Л.Костенко має чималий доробок - "Неповторність“ (1980), збірки віршів „Сад нетанучих скульптур“ (1987), книга для дітей „Бузиновий цар“ (1987) „Вибране“ (1989), "Берестечко" роман у віршах (1999).
Живе та працює Ліна Костенко в Києві. Має двох дітей.
Многая літ!
