Чи зможете ви порахувати, скільки разів радили комусь спуститися донизу або піднятися сходами угору? Навряд. Але поговорімо про інше: на перший погляд ці фрази здаються абсолютно нормальними, хоча з точки зору української мови є мовленнєвими помилками.
Що з ними не так і як уникнути подібних помилок.
Отже, хиба в обох цих фразах криється у тому, що вони містять забагато слів, які означають одне і те ж. Така надлишковість засобів для передавання лексичного чи граматичного змісту висловлювання називається плеоназм.
Ось як це проявляється:
- спускатись можна тільки униз – спуститись вгору, праворуч чи ліворуч у вас не вийде, а отже достатньо сказати просто "спустіться туди", а прислівник "вниз" пропустити, або запропонувати "пройти вниз" без дієслова "спускатись";
- так само і з "підніматися угору" – це єдиний напрямок, в якому можна підніматись, а отже уточнення запросто пропускаємо.
І такі плеоназми насправді оточують нас усюди. Наведемо кілька прикладів:
прейскурант цін – прейскурант уже сам по собі є списком цін;
основний лейтмотив – німецьке слово leitmotiv перекладається як "основний мотив", тому немає потреби казати "основний основний мотив";
демобілізуватися з армії – демобілізацією називається процес звільнення з армії, уточнювати потреби нема;
госпіталізувати в лікарню – ми дуже часто чуємо цю фразу в новинах, а це плеоназм, бо госпіталізувати можна тільки хвору людину і тільки у медзаклад, тобто у лікарню чи госпіталь, а госпіталізувати в школу чи на роботу ми не кажемо.
А от такі конструкції як "у липні місяці" чи "у вихідний день" настільки узвичаїлись у повсякденному мовленні, що деякі мовознавці допускають їх, як розмовний варіант. При цьому ці фрази все ще залишаються плеоназмами і не дуже коректними зі стилістичної точки зору висловами, адже це канцелярит. Тобто в цілому їх краще позбутись, але і смертним гріхом можна не вважати.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
