Що відбувається з організмом під час сну та чому найкраще спати вночі, а не вдень.
Це пояснив Юрій Фломін, лікар-невролог, заслужений лікар України.
"Сон — це не просто “відключка”. На перший погляд, може здатися, що, коли людина спить, нічого не відбувається, але насправді її мозок уві сні досить активно працює", - каже експерт.
Як мозок регулює сон і неспання
"У нашому мозку є дві основні системи, які регулюють, коли ми спимо, а коли — ні. Ці системи працюють як маятник: коли система неспання “на максимумі”, система сну “на мінімумі” — ми пробуджені; і навпаки: коли активна система сну, система неспання пригнічена — ми спимо", — зазначає експерт.
Як відбувається переключення з однієї системи на іншу:
коли ми довго не спимо, зростає відчуття втоми й тяга до сну (homeostatic sleep drive) — організм хоче спати;
водночас наш циркадіанний ритм — добовий біологічний годинник — сигналізує, коли наближається час сну.
Утім, саме переключання між станами сну і неспання залежить від балансу:
система сну активна → ми засинаємо; система неспання активна → ми пробуджені.
Якщо одна з систем працює занадто слабко або занадто сильно, виникають порушення сну: раннє пробудження, надмірна сонливість упродовж дня тощо.
"Оптимальна тривалість сну у більшості людей становить 7–8 годин на добу. Якщо людина регулярно спить менше 6 годин або понад 9 годин, це призводить до зменшення тривалості життя", — додає невролог.
Чому найкраще спати вночі, а не вдень
Циркадіанні ритми визначають, коли нам хочеться спати, коли ми відчуваємо найбільший приплив енергії, як змінюється температура тіла, артеріальний тиск і навіть швидкість реакцій. Це добові зміни у фізіологічних процесах, поведінці й рівні гормонів, які повторюються приблизно кожні 24 години.
"Людина еволюціонувала на планеті Земля, живучи у ритмі зміни дня і ночі. Тому наш організм пристосований до 24-годинного природного циклу, у межах якого постійно відбуваються типові для всіх нас біологічні коливання", — пояснює Юрій Фломін.
Орієнтовний добовий ритм, якому підпорядковується робота людського організму:
2:00 — настає найглибша фаза сну.
4:30 — температура тіла досягає мінімуму, організм охолоджується.
6:00 — відбувається ранковий стрибок артеріального тиску, організм готується до пробудження.
7:30 — припиняється вироблення мелатоніну, "гормону сну".
З 10:00 починається період найвищої розумової активності — саме тоді мозок працює найефективніше.
14:30 — найкраща координація рухів і швидкість реакції. Це оптимальний час для виконання складних завдань чи керування автомобілем.
17:00–18:00 — пік фізичної витривалості, сили м’язів і стійкості серцево-судинної системи. Це найкращий час для фізичних вправ.
18:30–19:00 — підіймається температура тіла та артеріальний тиск.
21:00 — починається вироблення мелатоніну, організм переходить у режим відпочинку та підготовки до сну.
"Наш організм найкраще функціонує, коли ми дотримуємося природного ритму: активні удень, спимо вночі. Це найбільш фізіологічний і сприятливий режим для людини. Натомість нічна активність і денний сон є неприродними для організму й можуть мати несприятливі наслідки, зокрема погіршення концентрації, порушення обміну речовин, підвищення ризику серцево-судинних захворювань і розладів сну", — підсумовує Юрій Фломін.
