Науковці не мають однозначної відповіді, чому так відбувається. Проте вони визначили, що здатність пам’ятати свої сновидіння залежить від декількох факторів: особливостей нічного відпочинку, сновидінь та навіть фізіології, пише УП. Життя.
Чи всі бачать сни?
Дослідження показують, що майже кожна людина має сновидіння регулярно, навіть якщо не пам’ятає їх після пробудження.
Цю тезу підтверджують спостереження за людьми в лабораторних умовах, розповіла доцентка кафедри психології та нейронауки з Університету Фурмана (США) Ерін Вамслі.
"Якщо ви приведете тих самих людей (які вважають, що не бачать сни – ред.) у лабораторію сну, розбудите їх під час активної фази сну та запитаєте, про що вони думають, вони щось згадають.
В умовах лабораторії сну, де всі змушені оперативно свідчити про сни, більшість людей пам’ятають щонайменше один сон за ніч", – поділилася науковиця.
Однак із цього правила також є виняток – сновидіння, ймовірно, не здатні бачити люди, які мають пошкодження головного мозку або хвороби цього органу.
Відтак сновидіння вважають відносною константою. Варіюється лише їхнє запам'ятовування.
Тип пам'яті
Спогади про сновидіння зазвичай короткочасна. Дослідження нічного відпочинку демонструють, що люди частіше згадують сни, якщо прокидаються під час або відразу після нього і мають час, щоб обміркувати те, що пережили.
За словами Крін Вамслі, сни найкраще запам'ятовуються тоді, коли люди звертають на них увагу після пробудження – інакше інформація про них зникає.
Потенційно це пов'язують з відмінністю в активності нейромедіаторів.
Фаза сну, час і будильник
Спосіб пробудження теж впливає на запам'ятовування сновидінь. Значення також мають фаза сну, час та сигнал будильника.
Дослідники вважають, що сон має чотири чіткі стадії: сон зі швидкими рухами очей (фаза швидкого сну) та три періоди повільного сну, які чергуються в межах циклів протягом ночі.
Найпершою стадією є фаза швидкого сну – у неї люди потрапляють в перші кілька хвилин після засинання.
Потім мозкові хвилі сповільнюється, а електрична активність цього органу отримує форму коротких спалахів. Так розпочинається повільний сон.
Майже половина сну здорової людини складає цей процес. Звідси мозок переходить до швидкого сну або глибокого.
У цей час мозкові хвилі ще більше сповільнюються та стають більш послідовними. Зазвичай цей тип сну настає рано вночі, що має вирішальне значення для якісного відпочинку. Фаза глибокого сну складає приблизно чверть часу від всього нічого відпочинку.
Натомість під час швидкого сну нервова активність нагадує мозок під час звичайного стану вдень. При цьому очі швидко рухаються під повіками.
Науковиця Ерін Вамслі пояснила, що багато найяскравіших, найбільш послідовних та тривалих снів виникають під час фази швидкого сну. Однак сновидіння також здатні з'являтися під час будь-яких інших періодів.
Натомість ймовірність запам'ятати сни найвища, якщо люди прокидаються у фазі швидкого сну.
"Існує близько 80% ймовірності запам’ятати сон, прокинувшись від сну зі швидкої стадії, і приблизно 50% шансів прокинутися від інших стадій сну", – додала вчена.
Ще одним важливим фактором запам'ятовування снів вважають час пробудження. За спостереженнями науковців, для більшості людей ранкові сни здаються більш яскравими. Їх також частіше пам'ятають.
"Під ранок ми відчуваємо більшу кількість мозкової активності та легший і активний сон, тому що наш внутрішній біологічний ритм дає нам сигнал активації пильності", – зауважила Крін Вамслі.
Однак спосіб пробудження може знівелювати цей ефект. Дослідниця когнітивної нейронауки з Гарвардської медичної школи (США) Цзін Чжан каже, що пробудження від будильника зменшує ймовірність запам'ятати сон.
З цим погоджується Крін Вамслі. Вона додає, що частково ефект будильника можна пояснити тим, що він виводить людину з фази глибокого сну, а не дозволяє людині послідовно пробудитися з легшої фази сну.
Цзін Чжан зауважила, що сигнал будильника також здатний підвищити рівень кортизолу, що позбавляє здатності прокинутися повільно і обдумати сон.
Дослідниця радить відмовитися від будильника на кілька днів, аби спробувати краще розуміти свої сни. За словами Цзін Чжан, після пробудження варто виділити час для розмірковування над нічним досвідом і запитувати себе, які сновидіння були під час відпочинку.
"Як і будь-яке інше завдання на запам’ятовування, ви виконуєте його краще щоразу, коли тренуєтесь", – пояснила підхід Цзін Чжан.
Фактори, які важко контролювати
На запам'ятовування сновидінь можуть впливати їхній зміст та інтенсивність. Дослідниця Цзін Чжан каже, що емоційні сни, як і спогади, краще зберігаються в пам'яті.
Особливості когнітивного рзвитку людини також можуть відіграти певну роль. У ході досліджень вчені виявили, що кращу пам'ять до снів мають люди з вищим рівнем відкритості за тестом "Великої п'ятірки".
Крім того, відмінності в структурі та функціях мозку роблять деяких людей здатними краще пам'ятати сновидіння, ніж інших.
Як і навіщо вчені досліджують сни?
За словами Цзін Чжан, досліджувати сни складно, оскільки не існує єдиного тесту чи методу показати, чи мають люди сновидіння в реальному часі. Тому вченим доводиться покладатися на пам'ять людей.
Останні дослідження виявили, що сни та пам'ять переплітаються. У своїх роботах Чжан та Вамслі з'ясували, що здатність запам'ятовувати сни може впливати на загальну пам'ять та емоційний стан удень.
Зокрема дослідження 2024 року показало, що позитивні сни вночі пов'язані з кращим настроєм наступного дня. Також вчені встановили, що люди, які запам'ятовували сновидіння, покращили здатність реагувати менш емоційно на нейтральні подразники.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
