За словами Авраменка, довший час вважалося, що слів на букву "и" в українській мові немає. Але у 2019 році змінився правопис і чотири слова стали частіше використовувати.
Про це пише РБК-Україна
"Раніше було правило - слів на букву "и" не буває. Але з 2019 року правопис узаконив кілька слів, що починаються на букву "и". Перше - службове слово "ич". Наприклад, "Ич який хитрий!", "Ич яка гарна!" - пояснив мовознавець.
Другим словом він назвав дієслово "икати", фактично це те саме, що й "ікати", але перша буква тепер вимовляється "и".
"І третє - допускаються паралельні форми: "ирод" та "ірод", "ирій" та "ірій". Кожен із цих варіантів правильний. Ви спитаєте, хто ж це таке придумав? А я відповім: так українці вимовляли ці слова здавна. Насамкінець лише додам, дбаймо про те, щоб Україна і говорила, і писала грамотно", - підсумував мовознавець.
Але й це не все. Насправді таких слів значно більше і всі вони - діалектні або архаїчні правописні варіанти літературних слів. Багато українських мовознавців присвятили вивченню початкового "и" і у словнику 1886 року таких слів налічувалося понад 100.
Відомий мовознавець та лексикограф Борис Грінченко відстоював право вживання "и" на початку слів у своєму Словарі української мови. У ньому були: идол, ижиця, икати, илкий, инакий, индик, иржа, ирід, ич, искра.
А у "Головніших правилах українського правопису" Івана Огієнка від 1919 року була примітка про варіативність "и" на початку деяких слів: "але перед "н" можна писати "и": инший, инколи, иней".
У 1928 році був прийнятий Харківський правопис, у якому літеру "и" на початку слова заборонили. Ще через 25 років дозволили невеликий перелік слів, у яких "и" може вимовлятися, але не писатися.
Ось деякі слова зі словника Грінченка:
Ива - верба
Ивина - верба
Игла - єгла, голка (діал.)
Иля - Олена (діал.)
Икавка, и́кавочка, икати - гикавка, гикати
Илкий - такий, що став гірким (про масло)
И́мбрик - чайник (діал.)
Импет - нестримність, натиск
Индими́на - необхідна річ (діал.)
И́нкол - вид жаби, кумка червоночерева
Инцина́тий - гострий, злий
Ир - загальна назва пісні в деяких тюркомовних народів
Ирій - більш давній варіант назви вирій
Ирле́ць - тавро на вівці
Ирстенин - християнин
Ирстити, ирститися - хрестити, хреститися
Иршини, ирщіння - хрестини
Иршлиця - облямівка, опушка на кожусі зі смушки чи хутра бабака
Ит - вигук в значенні "ет, поглянь лиш"
Ич - вигук в значення "ти лиш подивись"
И́чвина - частина ґринджол, що має вигляд двох каблучок проти двох передніх копилів
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
