22-річна блогерка та графічна дизайнерка з Чернігівщини Анастасія Харькова переїхала в село в Кіцманській громаді. Там вона разом з хлопцем придбала хату, відновленням якої займається й веде про це блог. Такі кардинальні зміни дівчина називає спробою повернутися до коріння та уповільнити ритм життя.
Втекти від метушні міста і не впасти в романтику
“Про переїзд в село думали давно, – розповідає Анастасія, – а пів року тому почали накопичувати кошти. Я сама родом з села також. Завжди жила біля природи, де можна було вийти в прохолодний день на ґанок і випити чашку кави, послухали пташок, зайнятися фізичною працею надворі й провітрити голову від зайвих думок. У місті живу п'ять років. Рік за роком: квадратна квартира, сусіди зверху й збоку, машини, що гудять... Дивлячись відео інших молодих людей, котрі їдуть в село, зрозуміла, що теж так хочу. Повільне життя – те до чого прагну. Наше покоління виросло в тяжких умовах: фінансові кризи, початок АТО, коронавірус, війна. Найбільший бич сучасності: розвиток соцмереж та “успішний успіх”. Зрозуміла, що не хочу пів життя гарцювати на картонну коробку. Можу спокійно жити без вільного доступу до благ міста. Думаю, все більше людей мого віку хочуть втекти від метушні в спокій, де не треба кудись постійно бігти, чогось безкінечно досягати. Знаю, як це жити в селі й не романтизую його через призму інстаграму”, - каже блогерка.
Війна змусила обирати найдальшу від Росії та Білорусі точку. Їхали в невідомість.
Онлайн робота у сфері графічного дизайну дозволила не прив’язуватися до конкретного місця проживання. Дівчина проживала зі своїм хлопцем Анатолієм у Сумах, де вони обоє навчалися. Звідти пара переїхала на Тернопільщину, а згодом вирішила оселитися на Буковині.
– Після закінчення навчання думали, куди саме далі поїхати, бо на одному місці не бачили сенсу зупинятись, – веде далі блогерка. – Але саме війна вплинула на те, що обирали міста на Заході України. У пріоритеті були ті, що подалі від Росії та Білорусі. Переїхали в Тернопіль самі, у нас не було там друзів чи родичів, просто зібрали речі і поїхали в невідомість.
“Прокидатися із сонцем в фіранку і чути, як надворі щебечуть птахи, – дійсно магічно”
У Кіцманській громаді вони купили старенький будинок з проведеним газом та світлом. Поблизу хати криниця, яку потрібно почистити. За будинком є сад та 20 сотих городу. На домівку витратили 2800 доларів та 15 тисяч гривень за послуги нотаріуса.
– При покупці будинку роль зіграла ціна, він нам обійшовся дуже дешево, – зазначає дівчина. – Могли б ще рік накопичувати кошти і купити щось інше. Але вирішили, що вже хочемо зимувати в своєму домі. Приїхавши на перегляд, побачили село, воно дуже гарне та розвинене. Біля будинку є став. Від дому віяло спокійною атмосферою: великі білі вікна, світлі кімнати. Побачили потенціал в ньому і, головне, можливість зараз заїхати і жити. Щодо краєвидів – навколо всюди дерева. Прокидатися із сонцем в фіранку і чути, як надворі щебечуть птахи – дійсно магічно і те, чого не вистачало в місті.
Сподобалося планування буковинських осель з красивим різьбленням
Дівчина радіє можливості в такому віці мати свій дім. Знімає атмосферні кадри з купання на ставі, прогулянок полями та садами Буковини, збору ягід та фруктів. Також робить жартівливі відео про заходи безпеки в селі.
– Насправді дуже сподобалось, як планували та робили хати на Буковині, і ми шукали навіть в інших областях щось схоже, – зауважує Анастасія. – У Тернопільській області майже всі хати планувались так, що є дві кімнати по боках і маленький коридор між ними, нам це не підходило. Нам потрібно було більше кімнат. Сподобалося тутешнє утеплення, або декорування, будинку "шубою" – спосіб обробки стін, під час якого набризкують розчин на поверхню з ефектом зернистої фактури. Загалом у буковинських хатах багато гарних різьблених елементів та деталей з дерева.
Анастасія планує перетворити дім на затишне гніздечко, вирощувати зелень й овочі та створити бібліотеку мрії. Наразі пара почала з ремонту для створення базового комфорту: проведуть воду в будинок, септик, ванну кімнату, куди хочуть купити пральну машину. Повноцінне новосілля справлять найближчими тижнями.
Молоді люди не хочуть загрузнути в постійних ремонтах, прагнуть подорожувати та й просто насолоджуватися життям. Паралельно Анастасія розвиває блог, де ділитись з людьми своїм досвідом та прогресом. А ще читає багато різножанрових книг й веде букток.
Фото надала Анастасія Харькова.
Авторка тексту – Ольга Фортельна.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
