Руслан Запаранюк очолює Чернівецьку ОВА з липня 2022 року.
"МБ" поговорив із ним про роботу органів влади у 2023 році.
Яким, на вашу думку, був для Буковини рік, що минає?
– Це другий рік, який Україна прожила у повномасштабній війні. Усім непросто, але хочу відзначити незламність і хоробрість українського народу. Ми боролися і продовжуємо боротися за нашу державу, незалежність і відновлення територіальної цілісності. Ми не здамося.
Уся робота ОВА впродовж 2023 року була спрямована на забезпечення життєдіяльності області та підтримку ЗСУ. Ця робота триватиме. Вона повʼязана з такими питаннями, як допомога армії, сприяння соціальній адаптації військових на реабілітації, ветеранів війни, розвиток і забезпечення медичних закладів, шкіл, садочків, міжнародне співробітництво, підтримка бізнесу, зокрема релокованого тощо.
Завдяки захисникам, працьовитості буковинців, згуртованості наших громад Буковина впоралася з усіма викликами 2023 року.
З чим ми входимо в наступний рік: який обсяг бюджету?
– Бюджет 2024 року затверджували з урахуванням воєнних умов. Його дохідна частина становить 1 мільярд 538,7 мільйона гривень. Зведений бюджет, з урахуванням усіх громад, сягне понад 6 млрд гривень. Кошти з обласного бюджету будуть спрямовані на забезпечення життєдіяльності області, підтримку регіональних програм та, звичайно ж, ЗСУ. Значну його частину спрямовуємо на сектор безпеки й оборони. Це закупівля транспорту, дронів, спецзасобів.
Важливим напрямом для всієї області є і підтримка ветеранів і родин наших захисників. Плануємо створити Центр реабілітації для військових, фінансуватимемо соціальні програми для захисників і членів їхніх родин.
Від яких програм доведеться відмовитися?
– Ми тиловий регіон, тож докладаємо максимум зусиль, щоб забезпечувати нашу армію і підтримувати економіку країни, стараючись не скасовувати важливі ініціативи. У межах затвердженого бюджету передбачили фінансування 96 бюджетних установ та комунальних некомерційних підприємств, а також 31 регіональної програми. На фінансування програм з розвитку економіки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, молодіжної політики, спорту, культури спланували 245 мільйонів гривень. Це на 103 мільйони більше, ніж у 2023 році.
Скільки коштів на підтримку ЗСУ надали громади області у 2023 році й скільки плануєте у 2024 році?
Цьогоріч на підтримку військових з обласного і місцевих бюджетів загалом спрямовано 368,3 мільйона гривень. За ці кошти ремонтували приміщення військових частин, транспорт, купували радіостанції, дрони, засоби спостереження, автомобілі, забезпечували пальним.
На 10,7 мільйона профінансували Регіональну програму соціальної підтримки учасників АТО/ООС, захисників і захисниць та членів їхніх сімей. Спрямували кошти й на створення умов для лікування та реабілітації воїнів у закладах охорони здоров’я області.
Для кожної громади нашої області підтримка армії, допомога військовим та їхнім родинам, забезпечення обовʼязкових виплат визначені пріоритетними напрямами під час формування бюджетів на наступний рік. Усі розуміють, що у цей час військо потребує особливої уваги. Однак бюджети громад ще у процесі затвердження, тож скільки коштів спрямується на ЗСУ, буде відомо згодом.
Скільки переселенців живе на території області? Як вдається їх інтегрувати?
– Від початку повномасштабної військової агресії РФ область прийняла понад 110 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з них 36 315 дітей.
Разом з партнерами нам вдалося облаштувати 77 закладів, у яких тимчасово мешкають майже 3000 осіб. Ми й надалі готові надавати прихисток людям, які приїхали на Буковину в пошуку безпеки, для цього маємо резервні місця.
Опрацьовуємо й проєкти щодо реконструкції та будівництва житла з міжнародними організаціями. У пріоритеті й працевлаштування ВПО.
Субвенції на будівництво й утримання доріг не виділять наступного року. Чи означає це, що дороги державного й обласного значення наступного року не ремонтуватимуть?
– В обласному бюджеті передбачено 100 мільйонів гривень на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення.
Ми розраховуємо, що Державне агентство відновлення й розвитку інфраструктури України шукатиме та залучатиме додаткові джерела фінансування для ремонту доріг державного значення, наприклад, завдяки міжнародним програмам.
Також Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернівецькій області має досвід співпраці з міжнародними партнерами. У рамках програми "Україна – Румунія 2014-2020" вдалося реконструювати два кілометри дороги державного значення з під’їздом до КПП "Шепіт" та провести капітальний ремонт п’яти кілометрів дороги, що веде до КПП "Дяківці".
Чи багато доріг потребують термінових ремонтів? Які в найгіршому стані?
– Потрібно було б завершити ремонт дороги держзначення "Кіцмань – Сторожинець – Глибока – Опришени" з під’їздом до КПП "Вадул Сірет" від Опришен до Сторожинця, включно з об’їздом міста. Це важливий логістичний маршрут, який сполучає два міжнародні пункти пропуску МАПП "Порубне – Сірет" та "Красноїльськ – Вікову де Сус" з під’їздом до залізничного гуманітарного хабу "Вадул Сірет"; ремонт дороги "Сторожинець – КПП "Красноїльськ" від Сторожинця до Красноїльська; Варто б і продовжити ремонт доріг до пунктів пропуску "Шепіт – Ізвоареле Сучевей" та "Руська – Ульма".
Що буде з мостом у Глиниці?
– Цей міст ми отримали як гумдопомогу з Норвегії. Конструкція витривала та розрахована на підняття рівня води у Пруті. Транспортне сполучення є, тож наразі міст виконуватиме свою основну функцію.
Пункти пропуску на кордоні відкрили, але чи планується далі розширення їх пропускної спроможності?
– Нещодавно була зустріч із головою Сучавської повітової ради Георге Флутором. Обговорювали саме це питання. Наш пункт пропуску "Порубне" вже готовий. На румунському КПП "Сірет" якраз завершили ремонтні роботи. Тому сподіваємося, що невдовзі там зможуть проїжджати до тисячі автомобілів на добу. Плануємо вдосконалити роботу КПП "Дяківці" та "Красноїльськ". Після завершення відповідних робіт із румунського боку вони функціонуватимуть як вантажні. Працюємо й над відкриттям нових пунктів пропуску "Біла Криниця – Клімеуць", "Шепіт – Ізвоареле Сучевей", а також "Руська – Ульма". Це дорогі об’єкти, тож плануємо залучити кошти міжнародних донорів.
Які темпи переходу з УПЦ МП до ПЦУ?
– З 2019 року в області 34 релігійні громади перейшли до ПЦУ. Заяви про перехід та нові статути релігійних організацій реєструють в Управлінні культури ОВА. Його юристи консультують релігійні громади, допомагають їм правильно оформлювати документи. Віряни самостійно вирішують, залишається їхня церква в юрисдикції УПЦ чи переходить до ПЦУ. Та переконаний, що навіть не повинно б виникати питання, якою має бути церква в Україні. Звичайно ж, українською! Але рішення про перехід до конкретної церкви приймають самі парафіяни.
– Чи завершена в області декомунізація та деколонізація? Які проблеми виникають?
Процес декомунізації ще триває. За 2022-2023 роки 80 відсотків вулиць були перейменовані громадами області. Це 1328 об’єктів: у Чернівецькому районі – 928, Дністровському – 242, Вижницькому – 158.
Також переміщені пам’ятки історії місцевого значення: братська могила радянських генералів та старших офіцерів із парку імені Т. Шевченка, Танк "Т-34" лейтенанта П. Нікітіна, монумент перемоги 1941-1945 років із Соборної площі у Чернівцях. Їхнє переміщення відбувається після погодження Міністерства культури та інформаційної політики. Це певна юридична процедура, якої ми зобовʼязані дотримуватися.
Чи завершене вже формування вашої команди? Які ділянки роботи ще потребують підсилення?
– Моя команда – це вся ОВА і всі буковинці, які працюють на благо області та України заради спільної мети – перемоги! Для оперативнішого досягнення поставлених завдань мені допомагають чотири заступники, які відповідають за різні напрями: соціально-економічний, агропромисловий, охорони здоровʼя, оборонний та інші. Наразі ми у пошуку фахівця, який відповідав би за цифровізацію.
Яких результатів плануєте досягти у 2024 році? Якими є пріоритетні завдання?
– Основне наше завдання – бути надійним тилом для нашої армії, яка на різних фронтах виборює Україні перемогу. У пріоритеті – продовження соціально-економічного зростання області, підтримка військових, їх родин та сімей загиблих воїнів, розбудова прикордонної інфраструктури. Також розгалуження і вдосконалення системи реабілітації, створення новітнього підрозділу на 60 осіб на базі госпіталю ветеранів війни, та у всіх кластерних закладах. Розширення роботи пунктів пропуску на кордоні та відкриття нових. Перебудова нежитлових приміщень у житлові в рамках проєктів з МОМ, IFC, NEFCO на понад 20 мільйонів євро. Працюємо над тим, щоби область розвивалася і робила свій внесок у перемогу.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
