Київське "Динамо" поступилося амстердамському "Аяксу" в другому матчі з рахунком 2:1 і вилетіло з Ліги чемпіонів. Перший матч у Києві закінчився внічию 1:1.
Видавши змістовний перший тайм (в усякому разі, хвилин із сорок першої половини гри), кияни просто не зуміли підтримати самими ж запропонований темп. Цьому дивуватися нічого – людські резерви не бездонні. Дивуватися треба іншому – функціональній готовності деяких київських виконавців, котрі за визначенням мають бігати, немов "дюрасельки". Це про Ярмоленка. І про Мілевського. Перший – тренерський улюбленець, вічно перспективний. І молодий. Інший – реабілітований після нібито пролонгованого контракту. Й також не літній. Обом би рвати жили. Але натомість вони розчинилися в загальній динамівський друготаймовій апатії. Про Шевченка негативно якось не піднімається рука. Далеко не найкращий поєдинок. Та все ж старався. Чи цього для справжньої Ліги, себто чемпіонської, буде замало?
Суперник же достоту вміло використовував власні козирі. Їх, козирів цих, було, за великим рахунком, обмаль. Проте "Аякс" щосили тиснув на ті важелі, які вивчив до автоматизму. Чогось надзвичайного ця колись грізна команда не продемонструвала. За нинішній станом, теперішніми можливостями вона знаходиться на тій же планці, тому ж щаблі, що й "Динамо". З однією лише різницею – вони знають, що треба робити в екстремальних умовах. Ми ж цього не знаємо. Чи не вміємо.
Обидва пропушені м’ячі не були наслідком бездоганних атакуючих дій господарів. Просто в потрібний час у потрібному місці неодмінно виринав хтось із нападників суперника. Наші ж товариші або губилися, або просто елементарно не встигали дограти епізод до кінця. А з такою форою претендувати на щось серйозне навряд чи доречно.
Тепер "Динамо" гратиме у Лізі Європи.
http://tsn.ua/analitika/ayaks-dinamo-2-1-pereocinka-cinnostey.html
