У Чернівцях вже перейменували близько ста вулиць, а планують ще понад 200. "МБ" продовжує рубрику про тих, на честь кого в місті називають вулиці та провулки.
Читайте також: Ректор ЧНУ та художник, який відмовився малювати портрет Сталіна: на честь кого називають вулиці Чернівців
Вулиця Олександра Баланецького (колишня назва – вулиця Героїв-панфіловців)
Олександр Баланецький – юрист міської ради, військовий. Народився у селі Валява, що на Кіцманщині. Після закінчення місцевої школи вступив до Прикарпатської філії академії внутрішніх справ. Кваліфікацію юриста здобув у Львівському державному університеті Міністерства внутрішніх справ. Десять років працював у Чернівецькій міській раді, де обіймав посаду заступника начальника відділу правового забезпечення з питань земельних відносин та будівництва. За словами його колег, був кращим юристом міськради. У 2015 році певний час служив у Держприкордонслужбі. Коли розпочалася війна, був призваний на службу в 10 окрему гірсько-штурмову бригаду. Загинув під час боїв на Київщині в березні 2022 року. Похований Олександр Баланецький на Алеї Слави Чернівців. Указом Президента України відзначений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). Також посмертно удостоєний почесної відзнаки Чернівецької міської ради медалі "На славу Чернівців".
Вулиця та провулки Володимира Великого (колишня назва – вулиця та провулки Олександра Герцена)
Володимир Великий – хреститель Русі, великий князь київський. Володимир заступив на престол у 979 році після міжусобних війн зі своїми братами. Приєднав до Русі землі різних східнослов’янських племен: в’ятичів, білих хорватів, дулібів тощо. Володимир ініціював хрещення Русі та створив Київську митрополію під патронатом патріарха Константинопольського. Також збудував Десятинну церкву в Києві. Серед важливих змін – об’єднання всіх земель фактично в одну держав. Володимир усунув від влади місцевих князів, а на їхні місця поставив своїх синів. Він також почав карбувати монети Київської держави – "златники" та "срібники". Великий князь був канонізований. Один з трьох державних символів незалежної України – Володимирів тризуб, який був символом Рюриковичів та Русі. Пам’ятники князю Володимиру є не тільки в Україні, а й за кордоном. Також Володимир Великий зображений на одній гривні - банкноті та монеті.
Вулиці Марусі Чурай (стара назва – вулиця Андрія Гетьмана)
Маруся Чурай – співачка та поетеса, якій приписують авторство багатьох народних пісень. Точної дати, коли народилася Маруся, немає, але, за основною версією, у 1625 році. Після смерті батька Гордія, якого стратили за те, що він брав участь у повстанні Якова Острянина в 1638 році. Маруся залишилася жити в Полтаві з матір’ю. Народна пам'ять приписує поетесі авторство близько 20 пісень. Маруся Чурай є авторкою таких популярних українських пісень: "Віють вітри, віють буйні", "Ой, не ходи Грицю", "Засвистали козаченьки". Дослідники вважають, що співачка писала пісні на основі подій з власного життя, тому біографію авторки складено за її творами. Відомі українські письменники постійно зверталися до образу легендарної співачки. Особливо до її нерозділеного кохання з Грицем Бобренком. Він вирушив на війну в 1648 році, але коли повернувся, то покохав іншу. Дівчина не витримала та вирішила отруїти себе, але випадково зілля випив Грицько та помер. Марусю мали стратити, але в останній момент її помилували указом Богдана Хмельницького. Дівчина померла в 1653 році, не перенісши втрати коханого (за іншими даними, у 1652 році від сухот).
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
