У Кіцмані небайдужі чоловіки виготовляють для військових на фронт буржуйки.
Усі вони є працівниками виробничого управління житлово-комунального господарства, йдеться в публікації "МБ".
"Потреба у матеріалах є завжди"
Дмитро СУХАРИК з волонтерами почав виготовляти буржуйки для фронту ще 2014 року. Робили навіть такі, що генерували електрику, тобто за допомогою пічок можна було не лише їжу готувати, а ще й телефон і рацію заряджати.
– Зараз хлопці працюють на базі нашого комунального підприємства у вільний від роботи час. У 2016-2017 році трохи призупинили виготовлення буржуйок: військові вже були трохи ними забезпечені. Але з початком повномасштабного вторгнення в них знову виникла потреба. Тож з минулого року вони знову взялися за роботу. Буржуйки передаємо волонтерам, які їдуть на передову. Хто має можливість, купує нам витратні матеріали. Потреба в них є велика, – каже директор Кіцманського виробничого управління житлово-комунального господарства Ярослав ЯРЕМІЙ.
Щодня на підприємстві працює від трьох до 10 осіб. Хтось ріже метал, хтось зварює. На виготовлення однієї буржуйки йде приблизно один день. На фронт уже відправили 15 буржуйок.
– Матеріали нам завжди потрібні. Щойно вони закінчуються, шукаємо, хто може надати їх ще. Небайдужі нам приносять різний метал. Завжди є потреба в трубах, листковому металі, завісах та кругах, – додає Я. Яремій.
"Робимо і класичні буржуйки, і нафтопічки"
Дмитро Сухарик розповідає, що зараз із хлопцями виготовляє не лише класичні пічки на дровах, а й нафтопічки. Вони можуть працювати від дизельного пального, мастила і навіть відпрацьованого.
– Військові до нас звернулися. Кажуть, що зараз час не окопної війни, коли можна нарубати дров і розпалити пічку. Є різні місцевості, де це неможливо зробити, бо наразишся на небезпеку, а ще через дим від пічки вороги можуть визначити місцерозташування. Тому попросили виготовити нафтопічки. Ми вже виготовили тестову модель й удосконалюємо її, – розповідає Дмитро Сухарик.
"Місцеві долучаються до роботи"
Ярослав ДАЦУН – один із працівників Кіцманського ВУЖКГ. Каже, що коли відчули потребу в буржуйках, почали ходити пунктами збору брухту й купувати труби.
– З нашого міста і з навколишніх сіл дуже багато людей служить. Коли вони приїжджають у відпустки, ми спілкуємося. Хлопці розповідають, що є проблема з обігрівом бліндажів, окопів. Буржуйок не вистачає. Тож ми почали ходили пунктами збору брухту й просити, щоб за нижчими цінами продали той метал, який люди здають. От із нього й почали виготовляти буржуйки. Коли метал якісний, товстий, то й буржуйка якісна виходить, багато тепла віддає. Місцеві активно долучаються до роботи. Дехто матеріали дає, інші допомагають руками, – каже чоловік.
Працюють чоловіки, щойно перепадає вільна від основної роботи хвилинка. Навіть у вихідні.
– Наші рідні часом незадоволені, що нас постійно немає вдома. Та все – задля наближення перемоги й допомоги нашим хлопцям. Потребу в обігріві важко зрозуміти тим, хто ніколи не перебував у некомфортних умовах. А я працював у пожежній, бував і в болоті, і на морозі. Тож знаю, як це, коли прийшов – а зігрітися ніде. А військові на передовій місяцями в таких умовах. Тож коли мені вдома тепло, я завжди думаю, а як їм там зараз. Це найбільша мотивація працювати далі й допомагати, – розповідає Ярослав Дацун.
Як допомогти:
Тел.: 0999749729, Ярослав Дацун
Тел.: 0507118611, Дмитро Сухарик
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
