Помер режисер-постановник першого фестивалю "Червона рута" в Чернівцях

На 63-му році життя помер український режисер, постановник перших українських рок-фестивалів, заслужений діяч мистецтв України Сергій Архипчук.

Про смерть Сергія Архипчука зранку 3 листопада повідомляють соціальні мережі, зокрема колишній міністр культури, актор, військовослужбовець ЗСУ та голова Шевченківського комітету Євген Нищук.



"Знову сумні звістки. Відійшов у засвіти великої харизми і невпинного торування Українського культурного простору мій старший сподвижник… Сергій Архипчук! З театром „Мушля“, який Сергій заснував, ми багато їздили доносити тонку матерію ПОЕЗІЇ. Світла пам‘ять співчуття рідним і близьким!", — написав Євген Нищук.



Як повідомляє Новинарня, в останні роки Сергій Архипчук важко хворів.

Сергій Архипчук став відомим, завдяки першого пісенного фестивалю Червона рута, який пройшов в Чернівцях в 1989 році, режисером-постановником якого він був, а також рок-фестивалям Тарас Бульба і Мазепа Фест.

За постановки Сергія Архипчука також відбулася низка гучних культурно-мистецьких і пам’ятник заходів, зокрема Вечори пам’яті Володимира Івасюка у Львові в 1989 році та Києві 1998-му, вечори Задивляюсь у твої дзвінниці пам’яті Василя Симоненка у Львові в 1989 році та Я повен любові пам’яті Олеся Гончара у Києві в 1998 році, серії мистецько-концертних рейдів та благодійних заходів на підтримку українських захисників Арт-десант і Люті укри (2014−2017), пам’ятного заходу Україна пам’ятає, світ визнає до 85-х роковин Голодомору (2018) та інші.

Крім того Сергій Архипчук створив Київський театр поезії Мушля, а також був засновником і художнім керівником школи ведучих TV-lab.

Друзі і колеги згадують Сергія Арихпчука у соцмережах.

"Сергій був затятим у своєму патріотизмі, відданим справі, енергійним .А ще він був дуже наївним, у дуже багатьох питаннях. Довірливим. Знову таки, це була його щирість. Я залучав Сергія до дуже багатьох своїх мистецьких або громадсько-політичних акцій, то як учасника, то як режисера. На перший День Незалежності з Махном в Гуляйполі в 2007 -в якості режисера. То була не його подія. Надто розбишацька і поліфонічна. А от коли я його залучив знову таки в якості режисера кілька років поспіль на Всеукраїнський фестиваль вертепів Карпатія — там Сергій пірнув „у свою стихію“, і фактично став співавтором фесту, за що я йому страшенно вдячний. Він винаходив вертепні колективи там, де ніхто б не наважився і подумати (наприклад, в Донецькій області), видзвонював, прослуховував, Домовлявся. Я оцінив тоді сповна його професіоналізм і організаторські здібності", — пригадав Сергія Архипчука Олександр Доній.



"Він любив телефонувати рано-вранці. Востаннє це було навесні, наприкінці квітня. В слухавці чулось його традиційне „Галюсю-сюсю, привіт дорога моя подруго!..“ і одразу переходив до справи: А чи не підкажеш? А чи не знайдеш номер? А чи… а чи. Тоді, у квітні питав, чи є у фонді радіо запис одноактної опери Лисенка Ноктюрн і чи можна прийти у фонотеку і його послухати?.. Так і не прийшов…", — поділилася радіоведуча Галина Бабій.



"До Перемоги над москальнею підемо далі без Сергія Архипчука (18 листопада 1960 — 3 листопада 2023). Царство Небесне… Будеш бачити наших, передавай вітання всім, Сергію. Там, на Небесах, біля Бога, своє мистецьке братство… Багатьох ще би не хотілося там бачити, на все воля Господня. Наш Сергій не дотягнув кілька днів до 63… А як „наслідив“, який внесок в українство!", — історик української естради Михайло Маслій.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram