Аферисти на Буковині винайшли нову шахрайську схему, щоб видурювати в людей гроші. На онлайн-платформах з пошуку роботи вони розміщують оголошення, в яких пропонують віддалену роботу, гнучкий графік і найголовніше – високу зарплатню.
Днями шахраї так ошукали 42-річну чернівчанку на 90 тисяч гривень. Жінка розповіла поліцейським, що невідома особа під приводом надання заробітку онлайн заволоділа її коштами. Жінка власноруч переказала майже 90 тисяч гривень на нібито рахунок власного кабінету. Однак після переказу грошей онлайн-рахунок заблокували, а чернівчанка гроші втратила, йдеться в публікації "МБ".
Також від шахрайства постраждав 36-річний чернівчанин. Чоловік розповів, що невідома особа під приводом пропозиції заробітку через месенджер заволоділа понад 26 тисячами гривень. Чернівчанин сам переказав кошти на банківські рахунки нібито "роботодавця".
40-річна жителька селища Кельменці також стала жертвою шахрайства. Жінка в одній із соцмереж побачила оголошення про можливість онлайн-заробітку. Буковинка перейшла за посиланням, виконала всі вказівки та власноруч переказала зі своєї картки 26 тисяч гривень на невідомий рахунок.
"Люди часто шукають віддалену роботу"
Про те, як працюють схеми шахраїв розповів інспектор відділу протидії кіберзлочинам ГУ Нацполіції в області Іван МАРТИЩУК.
– Ця схема працює уже давно, але зараз вона особливо розповсюджена. Адже всі шукають віддалену роботу. Раніше це було через ковід, а зараз – через війну. Схема полягає в тому, що шахраї пропонують дуже легку роботу. Наприклад, у нас була схема про сортування олівців. Вам надсилають олівці додому, ви за них скидаєте передоплату, сортуєте їх, і потім вам переказують кошти. Відповідно, люди, які хотіли працювати, переказували гроші, а їм у відповідь так нічого і не надсилали. Також є схема, коли пропонують малювати картини за номерами, і за це пропонують оплату. Але щоб вам надіслали картину, ви маєте внести передоплату. Ви її робите, гроші зникають, а ваш номер блокують, додаючи до "чорного списку", – пояснює Іван Мартищук.
Зараз з’явилася ще одна схема, яка стала дуже популярною. До поліції надходить багато звернень щодо неї. Людям пропонують виконувати різні завдання в інтернеті, купувати товари.
– Шахраї створюють фішингові сайти, зовні дуже схожі на оригінальні. До прикладу, створюють фішинговий сайт Amazon. Ви на нього заходите й купуєте товари. Спочатку вам кажуть купити дешевий товар, наприклад за 500 гривень. Ви купуєте, згодом його продаєте й отримуєте 600. Далі шахраї підвищують суму. Просять вас купити товар за 3000 гривень. Ви його купуєте, вам гроші повертають. Так вони втираються в довіру. Ви отримуєте заробіток, проте хочете ще більше. Потім справа доходить до великих сум. Нещодавно був випадок, коли жінка в такий спосіб купувала товари. Останній товар придбала за 18 тисяч гривень. І все – гроші їй не повернули, а номер заблокували, – каже інспектор.
"Важливо не переходити на підозрілі ресурси"
Є й інші схема, коли вам пропонують будь-яку нескладну роботу і надсилають покликання для реєстрації зарахування грошей. Ви заходите на нібито сайт банку, вводите дані. Далі шахраї автоматично списують кошти з вашої картки.
– Так людей обдурювали на суми навіть близько 100 тисяч гривень. Якщо шахраї перебувають в Україні, то такі схеми вдається викривати. Але дуже часто буває, що злодії працюють з Росії, з окупованих територій, наприклад, з Донецької, з Луганської областей. Тоді ми не можемо їх викрити. Також є шахраї, які навчилися використовувати проксі-сервери, VPN, карти дропів. Їх також дуже складно знайти. Такі злочини розкривають, але займає дуже багато часу, – каже Іван Мартищук.
Людям радять бути обережними та не вестися не "легкі гроші".
– Найперша порада – встановити двофакторну аутентифікацію у всіх додатках. Особливо в додатках банків і всіх месенджерах. Це вбереже вас від фішингових посилань. Шахраї не зможуть зламати ваш профіль, якщо ви самі не повідомите їм цей код. Також важливо не переходити на підозрілі ресурси, звіряти посилання сайтів, щоб визначити фальшиві, і бути дуже обережними, – зазначає інспектор відділу протидії кіберзлочинам ГУ НП.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
