RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео |


Чоловік пройшов шлях від солдата до офіцера. Свою долю із військом пов’язав ще у 2012 році. Перші його бої були ще 2014 році. А у 2022-му відбивав наступ окупантів в районі Мар’їнки. Великим його наставником був командир Віктор Рєдькін, який загинув у боях з російськими окупантами. Саме він надихав нацгвардійця читати книжки, вивчати історію.

Про це йдеться у публікації "МБ"



"Він завжди мені говорив, щоб я слухав командира, був надійним, відважним і чесним, – ділиться спогадами Юрій. – Я придивлявся, які книжки він читає, і думав, що треба й мені черпати звідти інформацію", – згадує Юрій.

Підписав контракт у 2012 році

Нацгвардієць розповів кореспондентці "МБ", як доленосна дружня порада привела до зустрічі зі справою всього життя, як Юрій став на непростий шлях і долав його від солдата до офіцера, перше бойове хрещення та як об’єднані спільною метою люди допомогли перемогти страх і показали, як бити ворога.

– Народився я у селі Заволока, дуже люблю свій край. У мене є дружина, яку я дуже кохаю, у нас народилася донька. Свій військовий шлях я розпочав у 2014 році у внутрішніх військах. Наразі служу в Національній гвардії України. Подолав шлях від простого солдата до офіцера. Шлях був нелегкий. Робота військового не з простих, але коли ти робиш те, що тобі подобається, наприкінці робочого дня відчуваєш втому, проте вона приємна, – розповідає офіцер.

Юрій Мороз, перебуваючи на службі, чимало вчився.

– Паралельно з військовою службою я навчався: спочатку на командира відділення, пізніше на начальника військового наряду, а потім вступив до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на юридичний факультет. Підписав контракт на військову службу у 2012 році, мене розподілили в другу стрілецьку роту. Вирішив бути військовим, бо люди з мого оточення були здебільшого в пагонах. З кожним днем я дедалі чіткіше розумів, що перебуваю на своєму місці, – каже Юрій.

У 2014 році Юрій Мороз вперше виїхав у зону АТО.

– Мої побратими першими виїхали у Луганський військкомат, де тоді прийняли найперший бій. Дуже поважаю хлопців, адже саме тоді вони показали міцний характер. Як на мене, завжди найважче прийняти перший бій. Пізніше у нас сформувалася група, до якої входило 27 військовослужбовців. Серед них був і я. Ми виїхали в напрямку Слов’янська, Лисичанська та Серебрянки. Ситуація була вкрай складна. Ми відбивали всі атаки ворога, але це було нелегко. Дякувати Богу, із зони АТО у 2014 році ми повернулися у повному складі, – згадує офіцер.
"Закрив квартиру і зрозумів, що більше не повернуся"

24 лютого 2022 року Юрій служив у Івано-Франківську. Отримавши сповіщення про те, що розпочалася повномасштабна війна, він негайно вирушив до військової частини. Зачиняючи двері орендованої квартири поблизу тамтешнього аеропорту, офіцер зрозумів, що більше сюди ніколи не повернеться.

– Було дуже гучно! Я прокинувся від того, що у небі літали літаки. Коли взяв телефон до рук, то побачив смс: "Повна бойова готовність". Зібрав свої речі і зрозумів, що більше в цю квартиру не повернуся. Прибувши до частини, разом із побратимами отримали амуніцію. На відстані приблизно 100-150 метрів прилетіла перша ракета. Був дуже сильний вибух… До мене зателефонував мій товариш і запитав, чи не хочу із ним на Схід. Я погодився й перевівся в інший підрозділ. Ми пройшли бойове залагодження і виїхали на місце. Тримали позиції в районі Мар’янки та Новомихайлівки. Я пишаюся хлопцями, вони справжні герої. Ситуація там була дуже складна, окупанти постійно накривали градами й ракетами, але ми стояли міцно, – каже військовослужбовець.

На запитання, чи не було страшно, офіцер відповідає: "Страх був у кожного з нас. Але ми розуміли, що немає дороги назад. Перед нами стояли конкретні завдання, які мусили виконувати. Було страшно… Говорю зараз лише за себе, я тоді нічого не відчував, окрім смерті, яка постійно дихала в спину. У мене було розуміння одного: я знаю, що живу сьогодні, але не знаю, чи буду жити завтра. Я не хочу про це говорити… Звісно, бувало й весело, траплялися різні пригоди, але головне – ми повернулися, виконавши всі поставлені завдання. Дуже прикро, що повернулися не у повному складі, зазнали втрат… – підсумовує Юрій Мороз.

Наразі Юрій Мороз командує взводом і проводить заняття з підлеглими.

– До нас прибувають нові військовослужбовці, мобілізовані. Їх потрібно навчити правил поводження зі зброєю, тактичної підготовки й багато іншого. Всі молодці, стараються. Є люди й старшого віку, які прийшли до війська зі словами: "Якщо не піду я, то доведеться цю нечисть виганяти моїм онукам, а я цього не хочу", – додає офіцер.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Редактор: Анна Семьонова
21-10-2023, 10:40
Коментарів 0 Переглядів 1 892

Теги -


Внаслідок аварії кермувальник загинув на місці події, а пасажир отримав травми

Внаслідок аварії загинули 17-річна дівчина та 30-річний чоловік
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


«По ліки їду дев’ять кілометрів». Блог Людмили Осадчук
Як живуть мешканці села Чорнівка, яке приєднали до Чернівецької територіальної громади
Долар не буде вищим за 47 гривень. Блог Богдана Сторощука
Які будуть ціни, курс долара та інфляція у 2025 році
ВІДЕО Переглянути все відео

Паровоз не курсував уже понад 60 років

Чернівецька філія Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" — це надійний партнер із забезпечення точності вимірювань, сертифікації продукції та відповідності стандартам. Філія запрошує до співпраці місцевих виробників, організації та фірми, які займаються виробництвом, експортом та імпортом, реалізацією продукції.

"Профі-Центр" — це не стереотипне середовище для вивчення іноземної. Насамперед це осередок, який має не тільки ефективну навчальну базу, яку може запропонувати студентам, а й відповідні підтвердження цьому.

Кожен маленький гість отримає солодкий подарунок за віршик чи талант. Варто лиш продекламувати віршик чи розповісти, яким чемним був цього року.