Олександр Тюрін до військової служби працював комерційним директором у приватній фірмі, був підприємцем. У 2014 році чоловіка мобілізували. Олександр служив у військкоматі, а згодом долучився до механізованого батальйону 128-ої бригади, який на той час стояв під Дебальцевим.
Це був його перший досвід військової служби, пише molbuk.ua
– Після служби у 2014-2015 роках я повернувся додому та був обраний президентом Чернівецької обласної федерації баскетболу. Пізніше підписав контракт на два роки військової служби, який закінчився у листопаді 2021 року. У лютому 2022 року я, як призваний офіцер, продовжив служити у територіальному центрі комплектування. Та через рік вступив до лав стрілецького батальйону, у складі якого сьогодні бороню позиції на Лиманському напрямку, – розповідає Олександр Тюрін.
"Час навчив правильно координувати дії"
За словами Олександра, у 2014 році військові переважно займали позицію і сиділи в обороні. Ворог штурмував наші позиції, але не так часто, як зараз.
– Так, були з боку ворога періодично наступальні дії, але між ними були досить великі проміжки. У 2014-2015 роках не використовувалася авіація. Зараз у цій війні все є – авіація, ракети, все… Окупанти значно частіше штурмують, намагаються просунутися туди, куди їм непотрібно. Проте, наше основне завдання залишилося незмінним – утримання позицій, – каже О. Тюрін.
Найскладніший період для Олександра був на початку російського вторгнення.
– Ще вдома на початку вторгнення мені було складно: я не розумів, яка ситуація на фронті, куди дійшов ворог. Також не припиняв думати, як вберегти свою родину, куди їх відправити, щоб вони були у безпеці. Другий найважчий період, коли разом з побратимами вперше зайшли на позиції. Менше ніж за тиждень розпочався штурм росіян. Нам вдалося його відбити й утримати свої позиції, – згадує Олександр.
Військовий зізнається, що час навчив правильно координувати дії у боях.
– Ми вже орієнтуємося за звуками й розуміємо, коли прилітає далеко, коли ближче… У підрозділі хлопці знають, що робити, як більш якісно виконати поставлене командуванням завдання. У боях головне – не відходити від позицій. Як правило, після артобстрілу заходить у наступ піхота. Якщо не відступати і дати їм хоч маленьку відсіч, вони далі не полізуть, – каже захисник.
Час від часу Олександру вдається поспілкуватися з дружиною та дворічним сином, які зараз мешкають у Чернівцях.
– Удома на мене чекають маленький син та дружина... У 2014 році я служив і думав про себе, адже ще не мав сім’ї. Зараз тут думаю тільки про дружину й сина. Важко на відстані з ними спілкуватися, адже не бачиш, як підростає твоя рідна дитина, як вона розвивається, – каже Олександр. – Та найбільше, чого б я не хотів, – це передати цю війну нашим дітям. Коли спілкуюся з малим, він постійно каже, що "його татко живе у печері", адже у бліндажах темно, а пояснювати, де я перебуваю, не хочу. Йому достатньо знати, що тато поїхав кудись далеко працювати, але скоро повернеться.
Через війну змінилися цінності
Кажуть, війна показує, хто є хто. Олександр згодний з цими словами, зізнається, що з початку повномасштабної війни відсіялося багато друзів та знайомих.
– Зараз відчувається різниця між тим, коли ти вдома і коли на "передку". Це різні речі. На позиціях я бачу, хто телефонує, цікавиться мною. Періодично спілкуюся з людьми з обласної федерації баскетболу, з фірми, де працював, телефонують та підтримують з Чернівців, Хмельницького, Києва, Ужгорода. Близькі, друзі й знайомі, доки я тут, дуже допомогли, долучалися до зборів, говорили слова підтримки, підбадьорювали. Дуже вдячний їм за розуміння та терпіння, – розповідає військовий.
Війна змінила Олександра…
– Війна змінила мої цінності. На певні речі почав дивитися по-іншому. Те, що здавалося проблемою, насправді зовсім нею не є. Також став менш чутливим. Коли бачиш своїх поранених побратимів та реалії цієї війни, стаєш холодно сприймати всі речі, що приносили тобі радість до війни. Немає навіть почуття жалю, тут усе стає рутиною, – каже Олександр.
Та думки про перемогу захисника не полишають: Олександр мріє відпочити із сім’єю, побути з дружиною та сином.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
