Двоє хлопців з Чернівців Андрій Пілат й Іван Боднарюк пропливли на човнах триста кілометрів Дністром, щоб зібрати кошти на два евакуаційні пікапи для окремої служби безпілотної авіації УДА (ред. – Української добровольчої армії).

Упродовж шести днів хлопці завдяки соцмережам зібрали двісті тисяч гривень, пише molbuk.ua



– Ідея організувати такий сплав виникла в Андрія. Ми думали, що таким чином зможемо привернути увагу людей до збору коштів. Бо зараз, чесно кажучи, волонтерам з кожним разом усе важче закривати збори для військових. Спочатку ми думали, що зможемо пропливти п’ятсот кілометрів, але вирішили скоротити маршрут до трьохсот, – розповідає Іван Боднарюк.

У перший день пропливли 32 кілометри

Іван Боднарюк у Чернівцях працює перекладачем, а Андрій Пілат – стендап-коміком. Паралельно з основною роботою хлопці неодноразово організовували сплави Дністром для туристів.

– Оскільки нам добре відома місцевість Дністровського каньйону, то ми разом з Андрієм вирішили через мережу показати людям його красу і водночас зробити добру справу – допомогти військовим. Щоб ще більше залучити людей до збору, ми вигадали всім, хто активно передавав кошти, розіслати електронний путівник за цим маршрутом. У ньому зазначені всі місця для наметів, джерела, цікаві локації, – каже Іван.

Маршрут хлопців розпочався із села Вовчинець, що на Івано-Франківщині, з річки Бистриця.

– Бистрицею ми пропливли сімнадцять кілометрів і випливли на Дністер. У перший день нам вдалося подолати на човні 32 кілометри, тоді ми доплили до самого Дністровського каньйону і перед наступним сплавом залишилися переночувати у наметах, – згадує І. Боднарюк.

Щодня Іван та Андрій перебували по 12 годин на воді.



– У ті дні була сильна спека, дощі не випадали, тому нам дуже пощастило. Часто ми зупинялися в селах. Дуже приємно було спілкуватися з місцевими жителями. Ми розпитували, чим живе село, і люди радо нам усе розповідали. Через комендантську годину всі ночі ми проводили у наметах, нікуди не виходили. Набиралися сил перед наступним сплавом, який розпочинався зазвичай о 5-й ранку, – розповідає Іван.

У перші дні люди активно долучалися до збору

З харчуванням проблем не виникало. Хлопці мали досвід у сплавах, то знали, що із собою краще брати.

– Нам допомогла одна фірма з підбором човна. Щодо харчування, то ми придбали собі сублімовану їжу (ред. – це спосіб харчування для тих, хто постійно перебуває в дорозі, але часу для приготування обіду чи вечері немає). Упродовж сплаву виникали проблеми з електронікою, у нас дуже сильно "горіли" шнури від того, що намокали, тож ми не могли зарядити свої телефони. На щастя, ми натрапили на людей, які ловили рибу. Вони віддали нам шнур, щоб ми мали можливість підзарядити техніку, – усміхається Іван.



У перші дні люди долучалися до збору.

– Люди активно робили внески у перші два дні, далі збір уповільнювався. Також ми помітили, що інстаграм (ред. – соцмережа) не дуже сприяв поширенню наших дописів, внаслідок чого зменшувалися охоплення, – розповідає Іван. – Загалом ми зібрали двісті тисяч гривень, хоча спочатку була мета п’ятсот тисяч. Проте збір не закрили, ми й надалі плануємо допомагати військовим. Андрій, поки ми пливли Дністром, збирав досить незвичайні речі на природі. Тож ми плануємо оголосити аукціон зі знайденими експонатами, кошти з якого будуть передані на збір для пікапів.

Іван каже, що це не останній їхній сплав з Андрієм.

– Ми плануємо все ж таки подолати п’ятсот кілометрів Дністром, але це вже буде наступного разу, – зазначає Іван Боднарюк.

Долучитися до збору можна, переказавши кошти, за посиланням.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram