Фото: Департамент інфраструктури та благоустрою ЧМР
"Сквери й фонтани чи дрони?" Одні вважають, що Чернівці треба розвивати, інші закликають усе віддати на армію. У ситуацію, коли у містах масово кладуть бруківку, втрутився навіть президент і заявив, що "бруківка зачекає".
Про це йдеться у публікації "МБ" від 27 липня, пише molbuk.ua
Почалося усе з барабанів із натуральної шкіри за майже мільйон гривень, які київська влада планувала закупити "для психологічного розвантаження дітей в укриттях під час тривог". Після скандалу договір розірвали.
Скандалом завершився і проєкт будівництва стадіону з біговими доріжками за 150 мільйонів бюджетних гривень у маленькому містечку Ківерці на Волині. Після суспільного обурення тендер скасували.
Додало масла у вогонь і перекладання бруківки в Києві на вулиці Хмельницького. Соцмережі загули. Наприклад, громадський діяч Сергій Кошман, опублікувавши фото вулиці, на якій тривають ремонти, саркастично написав: "Це наша відповідь на величезний російський завод із виробництва дронів-камікадзе "Герань".
Ще всіх обурив тендер на виробництво телесеріалу "СМТ Інгулець" за 33,6 мільйона гривень. Після цього злетів із посади міністр культури Олександр Ткаченко.
Далі й сам президент Володимир Зеленський висловився з цього приводу. Він заявив, що "бруківка, прикрашання міст, фонтани зачекають. Спочатку перемога".
Читайте також: Сквери та фонтани за мільйони: чи доцільно місцева влада витрачає кошти - опитування "МБ
"Будь-які роботи створюють робочі місця"
Схожі настрої є і в Чернівцях. Щодня місцева влада звітує про відремонтовані тротуари, вулиці, громадські простори. У місті оновили вже кілька скверів, ще два зараз доробляють. Частина зроблена за меценатські кошти, та не всі. До прикладу, сквер на вулиці Підкови у Садгорі обійдеться громаді у 16 мільйонів гривень. Чернівчани поділилися на дві категорії: одним подобаються зміни, інші ж вважають, що вся допомога має йти на армію.
Днями стала випадковим свідком розмови перехожих.
"От, як гарно, можна присісти на лавочку і відпочити", – каже літня жінка, побачивши відремонтований сквер імені Целана. "Гарно, – відповідає їй на те її супутниця. – Але якби ти обирала, облаштувати такий сквер чи купити кілька дронів для ЗСУ, то що б врешті обрала?" "Звісно, що дрони!" – без нотки сумніву каже пенсіонерка.
У мерії ж звітують: від початку року на підтримку військових частин із міського бюджету виділили майже 145 мільйонів гривень. Водночас не купили сто пікапів за програмою, в якій передбачили 22 мільйони гривень на авто для ЗСУ.
У коментарі "МБ" мер Роман Клічук зазначає, що неможливо спрямувати всі кошти на війну. "Будь-які роботи в місті створюють робочі місця і дають можливість заробляти людям, які сплачують податки. До того ж є ремонти мереж, дахів. Гроші витрачають також на термомодернізацію об’єктів. Водночас міськрада відповідає на всі офіційні запити від військових частин і фінансує їхні закупівлі", – сказав Р. Клічук. – Для забезпечення потреб військових частин знаходимо додатковий фінансовий ресурс. На липневій сесії плануємо додатково ще спрямувати 15 мільйонів гривень. Будемо шукати золоту середину, щоб і війську допомагати, і місто розвивати".
"Гроші розвитку мають працювати"
А днями міськвиконком оголосив тендер на закупівлю 22 дронів на загальну суму 5,4 мільйона. "Наразі шукають постачальника. Міська рада буде й надалі здійснювати такі закупівлі", – запевнив Р. Клічук.
Також у мерії поки що вирішили відкласти ремонт фонтану на площі Пресвятої Марії, який мав коштувати бюджету понад сім мільйонів.
Начальник ОВА Руслан Запаранюк у коментарі "МБ" зауваження президента щодо того, що "бруківка й фонтани зачекають", назвав слушним.
"Ці кошти краще справді спрямувати на ЗСУ. Але деякі важливі проєкти, як-от ремонт чи спорудження мостів, до прикладу, є стратегічно важливими, тому їх треба робити", – сказав посадовець.
"Бюджет – не приватна кишеня"
Та чи можна ці кошти скеровувати на допомогу війську? Не все так однозначно, кажуть експерти.
"Бюджет – не приватна кишеня, – каже директор "Буковинського центру виборчих технологій" Ігор Баб’юк. – Він затверджується раз на рік і раз у квартал може переглядатися. Усі кошти там розподілені відповідно до КВЕДів, програм. Місцеві бюджетні кошти не можна давати на оборону. Це фінансує державний бюджет, де є окрема стаття на міноборони. Міськрада не може виділяти кошти на військове забезпечення. Вона може забезпечувати, наприклад, якісь волонтерські потреби. Але для цього має бути розроблена відповідна програма. І тільки раз на квартал з виконання бюджету депутати можуть перевести частину невикористаних коштів на ту специфічну потребу. Але це не може бути багато. Тому що переважно місцеві бюджети спрямовані на розв’язання місцевих проблем".
Місто може закупити забезпечення для сил своєї тероборони, для цього має існувати окрема програма, і вона у нас існує, провадить Ігор Баб’юк. Її можуть розширювати.
"Не можна закрити програму, перекинувши всі кошти на іншу. Є свої бюджетні правила. Тому коли кажуть, що бюджет треба кинути на військо, це не правильно. Такого не може бути в принципі", – пояснює.
На ситуацію могли б вплинути на законодавчому рівні.
"Для того, щоби зараз умовно 50% кинути на забезпечення армії, має бути окремий закон, який приймається парламентом. Якщо буде закон, який дозволить міським громадам місцеві кошти виділяти на забезпечення армії, тоді вони зможуть це робити", – пояснює І. Баб’юк.
"Зараз треба готуватися до зими"
При цьому зауважує: можна б було меценатські кошти спрямувати на підтримку ЗСУ.
"Погоджуюся, що зараз не час облаштування скверів, а час більше готуватися до зими, у нас багато інших проблем, – каже Ігор Баб’юк. – А от ті меценатські кошти, за які роблять сквери, як зараз – імені Вишиванки, могли б піти на забезпечення армії. А вже бюджетні кошти, можливо, не зараз, а пізніше, спрямували б на реконструкцію цього скверу".
До функцій місцевого самоврядування не входить оборона країни, коментує консультант Асоціації міст України з питань бюджету в Чернівецькій області Євген Прокопець.
"Як простий мешканець я також за те, щоби ми все купили сьогодні, щоб завтра у нас настали перемога і мир. Але життя не зупиняється, є Бюджетний кодекс, є чітке розмежування видатків, які фінансуються з місцевих бюджетів і з державного бюджету. Видатки на оборону в місцевих бюджетах не передбачені, це державна функція. Якщо громади мають вільні кошти чи перевиконання бюджету, то можуть виділяти їх і на допомогу армії", – коментує експерт.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
