В мене особисто відкрите серце до цього народу. Вони прийшли у 1918 році, ніхто від звичайної людини не відібрав акр городини.
Були важки часи і бідність. Ніхто не боронив виїхати, найматися, торгувати, виживали як могли.
Румуни по великому рахунку зробили дві найбільші помилки.
Обдурили наших дідів з автономією і форсували примусове вивчення румунської мови.
Решта терпимо.
А стосовно агропромислового комплексу то ситуація така.
Неспокійна ситуація у світі дійсно може призвести до голоду.
Вирощувати зернові треба, але паралельно треба розвивати технології довготривалого зберігання зернових.
За рахунок таких технологій, перекидувати зернові з року і рік. Зібраний урожай 2023 року не експортувати поки не буде зібраний урожай 2024 року.
Не допускати щоб постував щоден акр землі.
Розумієте сама по собі держава не здатна нагодувати кожну людину.
Самі люди мають вміти себе забезпечити на деякий час.
Треба відвикати від делікатесів і вирощувати найпростіші - кабачок, огірок, цибулю, часник, бобові, кукурудзу ....
Треба вчитися консервувати такі продукти.
При хорошій консервації термін зберігання 2-3 роки.
При розумному підході, навіть за складних умовах, наприклад посуха, чи ядерна зима, без нового урожаю прожити можна 1-2 роки. Можливо і більше.
У разі складної ситуації. На велику рогату худобу та навіть ферми по вирощуванню свиней дуже складно розраховувати адже кожен кілограм зерна буде на ціну золота.
Зате птахоферми цілком перспективні.
Їм не треба заготовоювати силос, сіно, тони кормів....
Цілком правильно буде відкривати цілі науково-дослідні інститути для вивчення проблем дефіциту їжі через різні природні та техногенні надзвичайні ситуації.