«Ні» ворожій музиці: чого стосується заборона російськомовного культпродукту в Чернівцях

Ініціатор проєкту щодо заборони публічного використання російськомовного культурного продукту на території Чернівецької громади, депутат та військовий Тарас Прокоп пояснив, що саме це означає.

Роз'яснення він опублікував на своїй фб-сторінці, пише molbuk.ua



Передусім йдеться про фільми, вистави, музику тощо, тобто все, що має стосунок до сфери культури, зазначив Т. Прокоп.

"Культурний продукт (культурні блага) – це товари та послуги, що виробляються (тиражуються) в процесі культурної діяльності на основі творів і служать для задоволення громадянами своїх творчих, духовних, дозвіллєвих потреб (видання, фільми, та їх демонстрація, аудіо-продукти (фонограми, аудіо-альбоми), вироби ужиткового мистецтва, театральні та циркові вистави, концерти тощо)", - написав депутат.

Він додав, що безвідносно до того, знаходимся ми в окопах чи на вулицях міста не в зоні активних бойових дій, - маємо чітко розрізняти, де ворог, а де свій.

"Тому не місце в наших містах російськомовному культурному продукту. Ми не маємо поширювати культуру, яка виховує вбивць, ґвалтівників і злодіїв", - переконаний автор проєкту.

Під час ухвалення рішення вносилися правки інших депутатів - зокрема, щодо заборони культурного продукту мовами всіх тих країн, які підтримують війну Росії проти України. Лунали заклики, зокрема, заборонити в Чернівцях "іранську" та "білоруську" мови.

Проте, як зауважили у розмові з кореспондентами molbuk.ua деякі науковці, заборона білоруської навряд чи потрібна. Адже саме білоруськомовні білоруси якраз найменше всі роки підтримували Лукашенка. Його підтримували переважно зросійщені білоруси. А от білоруськомовні переважно були проти його влади.

Крім того, такої мови, як "іранська", не існує. Там побутує перська мова, або фарсі́ — південно-західна іранська мова індоіранської гілки індоєвропейської сім'ї, основна сучасна наступниця давньоперської мови.

Цікаво, що фарсі поширена в Ірані, Афганістані, а також дружньому до України Таджикистані та деяких інших регіонах.

Поки що остаточного тексту рішення Тарас Прокоп і сам не бачив, зазначив він у коментарях. Порадив стежити за сайтом міськради і там переглянути текст рішення.

Як повідомлялося, вчора, 27 липня, Чернівецька міська рада ухвалила рішення про заборону публічного використання російськомовного культурного продукту на території Чернівецької громади.

Чернівці стали другим містом після Києва, яке ухвалило таке рішення.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram