На фото: Місце, де Юрій Чорней знайшов так звану садогурську монету
Чернівецькі історики та краєзнавці Сергій Пивоваров, Юрій Чорней, Ярослав Волощук та Микола Салагор днями обстежили сквер на вулиці Підкови у Садгорі. Тут під час ремонтних робіт траншеї тут викопали більш ніж на пів метра. У них за допомогою металодетекторів вдалося виявити чимало цікавого. Знайшли 55 артефактів, із них 26 монет. Деякі знахідки особливо цінні: їм понад триста років!
Про це йдеться у публікації "МБ" від 20 липня, пише molbuk.ua
Можна припустити, що поблизу був монетний двір
"З огляду на те, що Садгора заснована 1771 року й відома завдяки приватному монетному двору, який карбував монети під час російсько-турецької війни 1768-1774 років, обстеження давніх нашарувань могло бути досить перспективним. Тим більше, що точне місце розташування згаданої монетарні досі невідоме, – каже журналіст, історик Юрій Чорней. – І справді, наші очікування були виправдані. Мені, наприклад, вдалося знайти монету двопарник (прирівнювався до трьох копійок), відкарбовану на місцевій монетарні. Це так звана садогурська монета, на честь якої на території цього ж таки скверу нині встановлено пам’ятний знак.
Фото знахідок надані Юрієм Чорнеєм
Неподалік цієї монети виявили злиток металу, ймовірно, бронзи. Це дозволяє припустити, що десь тут знаходилося саме ливарне підприємство та монетний двір. Монета стала найдавнішою нашою знахідкою на території цього скверу".
Садогурські монети (парники й двопарники) виготовляли з металу трофейних турецьких гармат. Вони призначалися для обігу на захоплених Росією землях Молдавського та Волоського князівств, пояснює доктор історичних наук Сергій Пивоваров.
"У традиціях імперської Росії ці гроші призначалися для пограбування загарбаних земель. Адже ними царська солдатня платила місцевому люду за продукти, худобу, різні роботи й послуги. А назад до казни їх не приймали. Всі ж податки жителі князівств мали сплатити загарбникам золотою і срібною монетою. Питання, де її взяти, військову владу не цікавило, а за несплату загрожували конфіскація майна й екзекуції", – розповідає науковець.
Ще однією цінною знахідкою виявилася монета у пів крейцера, датована 1774 роком. На ній розміщений портрет сина й співправителя імператриці Марії Терезії імператора Йосифа ІІ. На думку краєзнавця Миколи Салагора, це символічна знахідка, адже саме цього року на землі Буковини ввійшли австрійські війська й вона була приєднана до Австрійської імперії.
"Садгора стала місцем постою австрійських солдатів"
"Садгора (тодішня Садогура), де працювало мануфактурне підприємство та мешкали численні ремісники, вихідці із різних земель Німеччини та Польщі, стала місцем перебування численних австрійських військових, – пояснює Юрій Чорней. – Їм тут було значно комфортніше, ніж у сусідніх Чернівцях із невеликими дерев’яними будиночками й населенням, яке не розмовляло німецькою. Австрійська адміністрація навіть певний час вагалася, яке поселення обрати за столицю краю – Садогуру чи Чернівці. Стратегічне розташування Чернівців розв’язало це питання на користь міста над Прутом".
Знайшли також монети Австро-Угорщини (крейцер 1859 року та гелер 1894 року), СРСР та Румунії (20 та 2 леї 1941 1942 років).
"12 радянських монет 1930-1940-их років знайшли в радіусі 30 см одна від одної й, очевидно, вони були в гаманці (хустинці). Гарна збереженість монет (вони практично не були в обігу) свідчить про їх втрату до початку Другої світової війни", – зауважує Ю. Чорней.
Під час обстеження скверу також трапилися свинцеві пломби, ґудзики від військових мундирів доби Першої світової війни, кокарда австрійського солдата з ініціалами цісаря Франца Йосифа, стріляні гільзи від гвинтівок різних систем.
Декілька знахідок пов’язані з поштовою справою (за дослідженнями місцевих краєзнавців та зображень на поштівках, на цій території був будинок пошти). До часу її функціонування належить латунна ручка від штемпеля та штекер для перемикання телефону на комутаторі.
Усі знайдені предмети передали до Чернівецького краєзнавчого музею.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
