Доцент кафедри медичного університету, військовий лікар, хірург Ярослав Кулачек у лавах ЗСУ рятує життя та здоров’я українців. У день свого народження, він розповів про медичну службу на фронті.
Про це йдеться у публікації "МБ".
Ярослав Кулачек – кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії № 2 Буковинського державного медичного університету, лікар-хірург, зараз – капітан медичної служби, начальник госпітального відділення медичної роти механізованої бригади служить на передовій.
Рятувати людські життя та продовжити династію лікарів Ярослав вирішив ще у дитинстві, будучи хірургом у третьому поколінні, жагу до наукового пошуку та викладання студентам отримав від дідуся - професора хірургії, заслуженого лікаря України Федора Кулачека.
У лютому 2015 року за декілька місяців до завершення написання кандидатської дисертації Ярослав був мобілізований у 4-ій хвилі до лав Збройних Сил України. У складі медичної роти 1-ї окремої танкової бригади надавав медичну допомогу в зоні АТО, проводив оперативні втручання військовослужбовцям та цивільним. Пам’ятає, як у надскладних умовах добирався з зони АТО на захист своєї кандидатської дисертації до рідного університету. Після чотирнадцяти місяців служби повернувся до роботи у медичному університеті, допоки у 2022 році був мобілізований як резерв першої черги. Наразі військовий медик захищає Україну та рятує українські життя на Запорізькому напрямку.
"Почав готуватися до повномасштабного вторгнення з грудня 2021 року"У 2016 році, після чотирнадцяти місяців на війні, Ярослав повернувся до Чернівців, де продовжував викладати в медичному університеті та працювати у лікарні швидкої медичної допомоги. Він був переведений у військовий резерв першої черги.
- Я повернувся працювати в університет у 2016 році. Навчав вітчизняних та іноземних студентів хірургічним дисциплінам. Започаткували на кафедрі дисципліну "Військово-польова хірургія" за стандартами НАТО, і вже на цих заняттях я передавав свій досвід студентам, які помилки можуть траплятись в екстремальних умовах і як спокійно та виважено приймати рішення. Життя на війні і тут, у більш-менш спокійному місті, сильно відрізняється, адаптуватися достатньо складно. Служба в зоні проведення бойових дій забирає дуже багато сил та здоров’я. Проте вільне володіння англійською мовою дає змогу зараз спілкуватися з закордонними волонтерами, взаємодіяти з бійцями та медиками іноземного легіону, допомагати та ділитися досвідом, а також отримувати новітню інформацію про надання медичної допомоги згідно з міжнародними стандартами, - каже Ярослав Кулачек.
До повномасштабного вторгнення Ярослав почав готуватися ще з грудня 2021 року. За день до початку повномасштабного вторгнення йому зателефонували із центру комплектування, щоби звірити інформацію.
"Ті, хто воював у АТО, знали, що все так просто не закінчиться, відчували, що вторгнення рано чи пізно відбудеться. Готувався морально, і додатково збирав все необхідне для роботи в екстремальних умовах (без світла, води), для ночівлі в будь-яких умовах, хірургічні інструменти для можливості проведення малих оперативних втручань та інше. Не все, що планував, встиг зібрати, але була хоч якась готовність. 24 лютого я вже був у центрі комплектування, сумнівів, що всім потрібно докласти всіх зусиль для захисту нашої країни, не було".
"За бойовими підрозділами бригади іде медична рота"Ярослав мобілізований до медичної роти окремої механізованої бригади.
- Робота лікаря у медичній роті є важкою, морально та фізично, що сильно відрізняється від роботи в цивільній лікарні. Рух бригади передбачає зміну розташування всієї медичної роти, рух, розгортання та згортання, кожен раз нові умови. Медична рота - це медичне серце бригади, найбільший медичний підрозділ в бойовій бригаді. Наше завдання – це евакуація поранених від медичної служби батальйонів або з поля бою, в залежності від характеру та умов бойових дій.
Під час тривалої оборони також надаємо допомогу військовослужбовцям із соматичною патологією, слідкуємо за станом здоров’я бійців та їх командирів. Військова служба у складних умовах тривалий час призводить до загострення хронічних захворювань та додає нові, тому підтримка боєздатності війська є складною проблемою, особливо коли вік наших Героїв далеко не 20+. Допомагаємо пораненим та травмованим цивільним, часто до нас звертаються місцеві жителі, що потребують лікарської допомоги. Українська армія переходить на стандарти НАТО і ми намагаємося не відставати, надаємо допомогу за сучасними протоколами ТССС та MARCHE, але, на жаль, ми досі не маємо такого самого рівня, як наші європейські побратими. Складно, ще багато чому треба вчитися, адаптувати нові стандарти до наших реалій, але нам це до снаги, - каже Ярослав.
Військовий лікар каже, що і зараз він продовжує навчати інших, але змінився формат навчання – це вже не студенти, а бойові медики, солдати, офіцери, - ті, що завтра вже підуть в бій, звільняючи нашу Україну.
- Фізично у мене просто не вистачає часу, щоби проводити заняття в університеті, навіть дистанційно. Знання англійської мови дозволяє мені вільно перекладати та адаптувати європейські та американські настанови до вітчизняних наказів Міністерства оборони України. Як зробити по сучасному маючи лише те, що маємо – це завдання із зірочкою. А ще багато мобілізованих хлопців просто не знають, як надавати навіть ту саму домедичну допомогу, ми їм допомагаємо отримати ці вміння. У медичній роті я провожу навчання також з фельдшерами та санітарами, що необхідно для злагодженої роботи в екіпажі, постійно проводимо розбір важких випадків надання допомоги на етапах евакуації для покращення якості нашої роботи. Тому медична рота є ще й навчальним центром бригади, - додає Ярослав Кулачек.
"Перебороти бойовий стрес допомагає…гумор"Ярослав каже, що будь-яке бойове завдання на війні виконується через страх. Перебороти його повністю майже неможливо, але медики на війні розуміють, що від них залежить життя пораненого. Медична рота – остання "броня" бійця.
- Страх долаємо декількома шляхами, - продовжує Ярослав. - Насамперед мотивує те, що ми просто повинні врятувати бійців. Я завжди переконую всіх, що медична служба - це остання лінія оборони бійців, якщо ми не впоралися, то людина помирає. За нами вже більше нікого немає. А захистити власну психіку нам допомагає гумор. А ще – спілкування з рідними та близькими, дім – це те, чого на війні дуже не вистачає.
День роботи медичної роти має два варіанти, каже Ярослав. Це або рутинний, здебільшого спокійний "соматичний", або ж насичений, активний з безліччю непередбаченого. Вгадати, яким буде твій наступний день на війні – майже неможливо.
- Спокійна рутина – це коли ми займаємося лікуванням та консультацією бійців з хронічними захворюваннями, поповнюємо бійців ліками, когось залишаємо на стаціонарне коротке лікування у нас в підрозділі або ж направляємо у військовий шпиталь за територіальним принципом, тобто робимо все для підтримки фізичного стану та військовослужбовців. Перевіряємо наявне майно, робимо заявки на поповнення ліків зі складів та звертаємось до волонтерів. Коли починаються більш активні бойові дії, артилерійські дуелі або раптом наступ, день буде відрізнятися. Це і евакуація поранених до стабілізаційного пункту, надання допомоги на місцях, все залежить від конкретної ситуації, - додає Ярослав.
"Стандарти НАТО справді рятують життя"Вся медична допомога на фронті надається винятково за стандартами НАТО. Бойові медики працюють за спеціальними протоколами, які, за їхніми словами, є дуже ефективними. Бригади медиків працюють почергово – через добу.
- Стандарти НАТО реально рятують життя. Протокол є дуже ефективним в умовах війни. І допомогу надаємо стільки, скільки це потрібно. Але якщо ми бачимо, що активна фаза триває більше доби – то здійснюється ротація бригад, одні мають відпочити, а інші – заступити. Бо якщо довгим буде виснаження медиків, починаються помилки, а для медичної служби помилки - це питання життя. Пропустити "приховане" поранення, зробити помилку при сортуванні поранених, зволікання при передачі поранених, - людина може загинути через те, що ти десь зробив помилку, - каже Ярослав.
"Під час першої мобілізації я проходив перепідготовку в Житомирській області, і з нами працювали інструктори НАТО. Тоді зібрали 350 лікарів в одному навчальному центрі. Майже тиждень тривали теоретичні і практичні заняття з імітацією бойових дій за різних умов. Це було дуже корисно, і тепер той досвід вдосконалюється в умовах сучасної, швидкої та непередбачуваної війни".
"Солдати і сержанти можуть витримати бойові дії три місяці"За стандартами офіцерів морально-психологічного забезпечення, активні бойові дії солдати і сержанти витримують 3 місяці, офіцери – 6. Якщо військові перебувають в таких умовах довше – починають проявлятися різні психологічні порушення.
- Інколи доводиться військовим надавати й психологічну підтримку. Військові з війни повернуться зовсім іншими. Тому що головна відмінність цивільного життя від воєнного це те, що у житті є різні відтінки кольорів. На війні – це лише два кольори – чорний і білий. Тобто, правильно і неправильно. Є завдання і ти маєш за будь-яку ціну його виконати, – каже Ярослав Кулачек. – Військові інколи втрачають мотивацію воювати, втома, умови життя і ризики для життя- все це великий тягар. І тут починається наша психологічна допомога. Нагадуємо, заради чого це все, про сім’ї, друзів, плани та перспективи, чому і чим ми відрізняємося від наших ворогів. Власним прикладом ми показуємо, що тримаємо стрій і він міцний. Важко, довго, складно, але перемога за нами. Ми захищаємо своє майбутнє, майбутнє поколінь, майбутнє країни. Ми маємо робити все, що від нас залежить, задля перемоги України.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
29-06-2023, 18:08
0
8 351
