До хропунів належить 20 – 40% світового населення. Більшість людей вважають хропіння лише неприємним звуком, який заважає спати оточуючим. Однак "нешкідливе" хропіння — рідкісне явище.
Про це повідомляє Sleep.
Чому виникає хропіння
Коли ми не спимо, м'язи глотки і м'якого піднебіння перебувають у напрузі. Завдяки високому м'язовому тонусу просвіт повітропровідних шляхів залишається вільним, а ми дихаємо легко та безшумно.
Під час сну відбувається релаксація м'язів, що звужує просвіт верхніх дихальних шляхів та збільшує рухливість стінок глотки. У нормі ці зміни не призводять до хропіння, але за деяких обставин можуть.
Хропіння виникає під час засинання та в період глибокого сну. Людина хропе верхніми дихальними шляхами, які складаються з носоглотки, ротоглотки та гортаноглотки. Щоб було простіше розуміти, можна розділити верхні дихальні шляхи на три поверхи: верхній поверх – рівень носа, середній – м'яке піднебіння, мигдалики, корінь язика, нижній – усе, що розташоване нижче. Людина може хропіти одним, декількома чи всіма поверхами.
Верхні дихальні шляхи є м'язовою трубкою. У нормі, коли ми засинаємо, її просвіт звужується приблизно 40%. Якщо він звужується більше, стінки м'язової трубки під час дихання починають битися одне об одного, що стає причиною хропіння.
Провокатором хропіння на верхньому поверсі може бути застудне захворювання: стінки носоглотки набрякають, просвіт звужується і ми починаємо хропіти. На середньому поверсі хропіння може виникати через збільшені мигдалики, великий язик, інфекційні захворювання, коли набрякають стінки не тільки носоглотки, а й ротоглотки.
Основна причина формування хропіння на рівні нижнього поверху – надмірна вага та ожиріння. У гладких людей жирова тканина відкладається не лише у животі, а й у області шиї. Навколо нижнього поверху м'язової трубки є два жирові простори (тяжа), і коли людина набирає вагу, вони збільшуються і здавлюють дихальні шляхи. Особливо цей процес виражений при ожирінні за чоловічим типом (абдомінальним). Саме тому чоловіки хропуть утричі частіше, ніж жінки.
Ризик хропіння зростає у людей похилого віку, оскільки з віком зменшується тонус м'язів, у тому числі глотки. Жінки можуть почати хропіти в період менопаузи, коли знижується рівень жіночих статевих гормонів, які відповідають за м'язовий тонус.
Провокатори хропіння – куріння та вживання алкоголю. Складові тютюнового диму осідають на слизовій оболонці дихальних шляхів, що призводить до її набряку. Етанол послаблює м'язи глотки.
Як правило, хропіння у дорослих – багатофакторне явище. Якщо в дітей хропіння переважно з'являється через застуди чи розростання аденоїдної тканини, то в дорослих він найчастіше пов'язані з кількома причинами (наприклад, з ожирінням, віком, курінням)".
Чим небезпечне хропіння
Хропіння варіює від ледь чутного до дуже дратівливого шуму. Часом він досягає гучності працюючого відбійного молотка. Дослідники прирівнюють хропіння до шумового забруднення, яке сприяє розвитку серцево-судинних захворювань як у того, хто хропить, так і в оточуючих.
Людина, яка хропе піддається триразовому ризику розвитку безсоння, дворазовому ризику виникнення денної сонливості та хронічної втоми. Інтенсивне хропіння – провокатор порушення слуху як у хропуна, так і у його сусіда по ліжку.
Більш ніж у третини подружніх пар, у яких один із партнерів хропе, виникають сімейні конфлікти. Дуже часто в таких парах чоловік та дружина сплять порізно. Це провокує сексуальну незадоволеність, підвищує ймовірність розвитку афективних розладів.
Якщо хропіння не лікувати, воно може трансформуватися в синдром обструктивного апное сну (СОАС), який супроводжується епізодами зупинки дихання, асоціюється з високим ризиком серцево-судинних захворювань та смерті.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
