Чернівецький міський голова Роман Клічук запевнив, що у нього немає жодних складнощів із тим, щоби подати декларацію. Проте поки над цим не задумувався, адже гадав, що це під час дії воєнного стану заборонено.

Про це Клічук сказав на пресконференції 3 березня, пише molbuk.ua



На запитання кореспондентки molbuk.ua, чи планує подавати декларацію цьогоріч, Клічук відповів:

"Я просто знаю, що це заборонено, вона зараз не подається. Але я не ховаюся, тут якихось складнощів із тим, щоби подати декларацію, немає. Поки не задумувався над цим питанням. Якщо в законодавчо обумовлений час я маю подати декларацію, обов’язково її подам", - пообіцяв посадовець.

На уточнююче запитання, чи може з’явитися у декларації за 2022 рік щось таке, чого не було в деклараціях за попередні роки, мер запевнив:

"Ні, там нічого цікавого не з’явиться. Нічого нового, крім того, що вона зменшилася".

Як відомо, у електронній декларації про доходи і витрати у 2019 році, які оприлюднив мер Клічук у 2020-му році, невдовзі після того, як заступив на посаду, значилися мільйони готівкою, дорогий Mercedes і яхта Galeon 370 HTC 2018 року випуску, вартість якої складала на той час 7,7 млн грн.

Проте уже в електронній декларації за 2020-ий рік, яку він оприлюднив 31 березня 2021-го року, вказано, що Клічук більше не є власником яхти.

В ефірі телеканалу ТВА на запитання ведучих "де яхта?" посадовець розповів, що яхту продав.

Водночас НАЗК повідомляє, що під час дії воєнного стану не обов’язково подавати декларації будь-якого виду. Натомість після закінчення війни в посадовців є ще 3 місяці на подання декларації без порушення вимог строку.

"Отож, вам не обов’язково подавати декларації, поки триває війна. Проте попри війну НАЗК дає вам можливість подавати декларації й навіть перевірити на помилки відомості, зазначені у минулорічній декларації, завдяки новій функції — "Дані для декларації", - йдеться на сайті НАЗК.

Як відомо, наприкінці січня на сайті президента України зареєстрували петицію про відновлення декларування посадовців та депутатів. Вона набрала необхідні для розгляду 25 000 голосів.

Петиція з’явилася після журналістських розслідувань про те, як деякі можновладці за час війни придбали коштовне майно, йдеться у матеріалі Суспільного.

Так, у нардепа від "Слуг народу" Павла Халімона з'явився маєток у Києві вартістю 10 млн гривень. 11 депутатів від різних фракцій після 24 лютого придбали автівки на загальну суму 1,3 млн доларів.

Хто має подавати декларації

14 жовтня 2014 року парламент прийняв закон "Про запобігання корупції". Одним із його вимог було створення єдиного державного реєстру декларацій, які тепер щорічно до 1 квітня мали заповнювати посадовці, держслужбовці, депутати, чиновники.

Реєстр запрацював у серпні 2016 року. Декларації публікувалися у відкритому доступі. Забезпечувати роботу реєстру та перевіряти декларації доручили новоствореному Національному агентству з запобігань корупції (НАЗК).

Чому призупинили електронне декларування

Закон про відтермінування обов’язкової подачі декларацій на період воєнного стану Верховна Рада ухвалила 4 березня 2022 року. Тоді росіяни вже окупували частину Київщини, бої точилися на підступах до столиці. НАЗК опублікувало роз‘яснення, де повідомило, що до перемоги над Росією "декларанти не повинні втрачати час на заповнення та подання декларацій".

Заступник голови НАЗК Артем Ситник каже, нині зупинені перевірки поданих декларацій на предмет відповідності доходів і витрат: "Цей процес був зупинений відразу після початку повномасштабного вторгнення, бо коли стояли танки під Києвом, важко було забезпечити декларування".

Одним з аргументів у пояснювальній записці законопроєкту був захист інтересів декларантів, зокрема питання їхньої безпеки — декларації публікуються на сайті, будь-хто може побачити особисті дані, наприклад марку й модель авто декларанта, район проживання та інше.

Проте після того, як ЗСУ вибило росіян із Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини та частково Херсонщини, безпекова ситуація для чиновників змінилась, говорить експерт Центру протидії корупції Антон Марчук:

"На Київщині, в частині інших регіонів, які були частково окуповані ми вже бачимо, що органи влади повернулися, в цілому, до звичного способу діяльності. Вони виконують повноваження і немає об'єктивних перешкод для того, щоб не подати декларацію".

Хто нині подає декларації

За даними НАЗК подали декларації за 2021 рік близько 450 000 людей із 700 000. Проте, за словами Артема Ситника, переважно, це — посадовці нижньої ланки. Із всього уряду подав декларацію тільки один міністр. Також це зробили 28 нардепів, дві людини з Офісу президента, та п’ять декларацій подано серед 30 голів військових адміністрацій. Їхні прізвища НАЗК не називає.

"Ця тенденція вказує на те, що неможливість подачі декларації — міф. Це просто страх відновлення цього інституту", — каже Артем Ситник.

Чи перевіряють зараз чиновників

До тих, хто не подав декларацію, НАЗК можуть проводити моніторинг способу життя, тобто відстежувати чи збігаються витрати із доходами. Так, завдяки моніторингу, у вже колишньої народної депутатки від забороненої "ОПЗЖ" Наталії Королевської НАЗК виявили приховане майно в Москві та маєток в Україні.

Та попри це, відновлення декларування допоможе поновити повні перевірки чиновників, говорить Ситник, бо моніторинг — це лише огляд майна, яким володіє посадовець, а декларації спрощують перевірку і збільшують дані про доходи та майно.

На думку юридичного радника антикорупційної ГО Transparency International Ukraine Олександра Калітенко, відсутність декларацій у відкритому доступі "справляє охолоджуючий ефект на посадовців", адже ускладнює громадський контроль за ними:

"Якщо найближчим часом не відновити процес електронного декларування, органам слідства, антикорупційним органам, буде складно виявляти та притягувати чиновників до відповідальності за незаконне збагачення, брехню в деклараціях, необґрунтовані активи".

Чи планують поновити декларування

На початку лютого посли G7 заявляли про "сподівання на швидке відновлення систем електронного декларування". На їхню думку, це дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади. Також за поновлення декларування виступає і низка громадських організацій України.

22 лютого Володимир Зеленський відповів на петицію: у Верховній раді є законопроєкт Давида Арахамії, яким можна відновити декларування, і саме парламент має право його прийняти.

Цей законопроєкт голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зареєстрував наприкінці вересня. У жовтні його погодив профільний комітет Верховної ради. Проте документ досі не виносили на розгляд у парламенті.

Перший заступник голови антикорупційного комітету парламенту Ярослав Юрчишин пояснює небажання нардепів приймати цей закон покращенням роботи антикорупційних органів. Зокрема, йдеться про поновлення розгляду справ щодо формули "Роттердам+", колишнього голови НБУ Кирила Шевченка та ексголови "Нафтогазу" Андрія Коболєва.

"Коли підіймалося питання Давідом Арахамією про потребу декларуватися, то як в депутатському корпусі, так зокрема й в Офісі президента були серйозні опоненти (поновлення декларування — ред.)", — говорить Юрчишин.

22 лютого Давид Арахамія повідомив, що "законопроєкт уже включено до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради. Створено робочу групу, щоб якнайшвидше забезпечити його ухвалення". Проте, принаймні у фракції "Батьківщина" питання про голосування за законопроєкт поки не виносили на розгляд, говорить нардеп Сергій Соболєв.

За словами експертів, із якими поспілкувалось Суспільне, допомогти пришвидшити прийняття закону може міжнародний тиск. Адже західні партнери зацікавлені у прозорості доходів чиновників в Україні через пакети фінансової допомоги, каже Юрчишин.

Проте "якщо така вимога (відновлення декларування — ред) з'явиться в умовах Міжнародного валютного фонду чи Макрофіну з ЄС, це буде означати, що міжнародні партнери у нас розчарувалися", — говорить нардеп.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |