Студент Володимир Резнік отримав мігрогрант на започаткування власної справи. За 200 тисяч гривень, отриманих за урядовою програмою "єРобота", хлопець уже відкрив власний шиномонтажний сервіс.
Як вдалося відкрити власну справу та на які труднощі натрапив, Володимир розповів кореспондентці "МБ".
Хлопець навчається на 4-ому курсі факультету математики та інформатики ЧНУ, за спеціальністю "Інформаційні технології та управління проєктами".
Розповідає, що завжди мріяв бути підприємцем. Тож коли дізнався про програму грантів, вирішив подати заявку.
– Я себе ще дуже давно піймав на думці, що хочу бути підприємцем. І це дуже круто – починати в такому молодому віці, коли ще немає жодних турбот, сім’ї, дітей, натомість є багато енергії. Адже в майбутньому я зможу забезпечувати свою сім’ю та побудувати максимально комфортне життя. Ідей у мене було дуже багато. Я завжди їх записував, обдумував. Про грант дізнався випадково в одній із груп в телеграмі. Мене пропозиція відразу дуже зацікавила. Почав шукати більше інформації, говорив з друзями, радився з рідними. Я розумів, що магазин чи якусь кав’ярню на ці 200-250 тисяч не вдасться відкрити. Це досить обмежений бюджет, тож потрібно було відштовхуватися від нього, – каже хлопець.
"Попит на шиномонтаж підмітив давно"
Розповідає, що ідею відкриття шиномонтажу він вже давно мав на прикметі.
– У мене є автомобіль, і коли минулого року я здійснював заміну шин, не дуже розумів, куди мені їхати. У нашому місті є кілька гігантів у цій сфері – великих шиномонтажних сервісів, але в них дуже висока цінова політика. Я поїхав на дуже старий шиномонтажний сервіс в північній частині міста. Мене там погано обслужили. Майстри мені трохи пошкодили гайки та кріплення. Тож перший попит на якісний шиномонтаж з помірними цінами я побачив на собі, – каже Володимир.
Хлопець склав бізнес-план діяльності шиномонтажного сервісу, описав його переваги та недоліки. Заявку перевірив і схвалив "Ощадбанк", на рахунок якого згодом надійшли виграні кошти.
Найскладнішим було розібратися у системі оподаткування, каже студент.
– Бізнес-план складається з двох частин. Перша – текстова, де ми описуємо суть ідеї, плани реалізації, цілі, конкурентів, свої методи маркетингу. Для мене це не було складно. Друга частина – це "страшна" таблиця на 36 місяців, де ти маєш розписати свої доходи, витрати тощо. Це було найважче. Потрібно було розрахувати свій прибуток через три роки. Я розібрався у системі оподаткування. Загалом, якщо все це вивчити та розібратися, то написати бізнес-план самостійно не так вже й складно, як здається, – каже молодий підприємець. Далі Володимир Рєзнік пройшов етап співбесіди в міському та обласному центрах зайнятості й після схвалення гранту отримав 200 тисяч гривень.
– Це теж не було складно. Мені ставили запитання щодо різних пунктів, прописаних у бізнес-плані. Мав невеликі проблеми з розрахунком за системою оподаткування, тож працівники центру зайнятості дещо допомагали, підправили. Звичайно, хвилювався, але все минуло дуже добре, – додає він.
"По п’ять разів на день перевіряв, чи надійшли кошти"
Хлопець подавав заяву на грант двічі. Першого разу прийшла відмова через не актуальні паспортні дані, адже тоді Володимир саме змінив паспорт у зв'язку з виповненням 21 року.
– У серпні я подав заявку вдруге. І в кінці вересня мені прийшло повідомлення, що я переміг. Далі розпочався процес співбесід. Гроші я отримав аж 20 грудня. Дуже хотів відкритися вже в листопаді-грудні, щоб зачепити ще сезон осінньої заміни шин. Щодня по п’ять разів заходив і перевіряв, чи прийшли гроші на рахунок. Загалом від подачі заявки до отримання коштів минуло чотири місяці. За цей час цифри в бізнес-плані трохи втратили актуальність, адже подорожчало деяке обладнання. Доступу до грошей, коли вони прийшли, я не мав. Наприклад, коли дещо купував у "Дніпро-М", отримував офіційний рахунок, договір постачання, далі ніс його в "Ощадбанк", і там уже проводили оплату, – розповідає Володимир.
Всі кошти гранту пішли на обладнання. Замовляв його хлопець у Києві, адже у Чернівцях такого не було.
Шиномонтажний сервіс обладнав у приміщенні, що належить його сім’ї. Тож це стало неабияким полегшенням для ведення бізнесу.
– Приміщення багато років стояло без діла, а зараз згодилося. Тож я не плачу оренду і зміг всі гроші витратити на обладнання. Докладав і свої кошти: купив зручний для роботи стіл, щітки, різні дрібні речі. Адже на гроші гранту можу купувати лише в офіційних магазинах. Я не міг щось придбати, наприклад, на ОLX. Отож купувати якісь дрібні речі для роботи було простіше за власні кошти, аніж витрачати купу часу на укладання договорів.
Додає, що труднощів додав воєнний стан. Адже за умовами гранту, хлопець мав створити два робочі місця. Проте багато чоловіків відмовлялися від офіційного працевлаштування.
– Це шиномонтаж, тож, відповідно, для роботи мені потрібен був чоловік. Але чоловіки зараз бояться офіційно працевлаштовуватися. Я розмістив багато оголошень, 25-30 кандидатів відгукнулися, але ніхто не погодився на роботу офіційно. Мені пощастило знайти одного хлопця, який ще студент. Зараз мені потрібно створити ще одне робоче місце. Тож я в пошуку ще одного шиномонтажника, – каже Володимир.
Шиномонтаж уже розпочав свою роботу. На знак того, що сервіс створений на кошти гранту, хлопець назвав його "Grant wheels".
- Щоб залучити якомога більше клієнтів, ми зараз робимо різні знижки. Якщо справи йтимуть добре, то у майбутньому я планую відкрити станцію з повним комплексом автомобільного обслуговування, – каже 21-річний підприємець.
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.
0
4 135
