В неділю, 23 травня, відзначатимуть велике церковне свято – Трійця, або як ще називають в народі – Зелені свята. Воно символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу.
- Це свято вважається Різдвом церкви, адже в цей день Христос завершив будівництво цієї інституції. Тому його вважають днем народження церкви, - розповідає отець Дмитро Винник, священик Греко-Католицької церкви. – Зелені свята почали святкувати ще в IV столітті. Іншими його назвами є Трійця та П’ятидесятниця, тому що це свято відзначають на п’ятдесятий день після Великодня. На це свято прийнято озеленювати будинки, квартири храми. Адже зелень – є символом життєдайності святого духу. Зазвичай будинки прикрашають гілками липи та акації.
Наші пращури ще здавна вклонялися деревам. Прикрашання дерев та їхнє вшанування свідчило про бажання заручитися могутньою допомогою природи у повсякденних справах хлібороба.
Деякі вірили, що душі померлих оселяються у деревах та його гіллі. Саме тому Зелені Свята, це ще й народне свято поклоніння душам небіжчиків, вшанування предків. Це пов’язане з тим, що на Зелені Свята починає цвісти жито, а за давніми народними віруваннями, у час цвітіння хлібних злаків прокидаються померлі. Тому і поминали в цей час своїх предків, приносили їм жертву. Також вважали, що померлі предки - це постійні охоронці роду, його покровителі, які здатні впливати на врожай і допомагати в усіх хліборобських справах своїх нащадків.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, будинок та подвір’я прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.
