Цьогоріч виповнюється 614 років від першої писемної згадки про Чернівці.

З історії відомо, що 500-річчя міста святкували з великим розмахом, йдеться у публікації "МБ" від 6 жовтня, пише molbuk.ua



Зокрема, на святкування витратили 22 695 крон, що на той час було чималою сумою. Прикрасили будинки, засвітили сотні ліхтариків, фасад ратуші прикрасили електричними гірляндами, відбувся банкет.

8 жовтня 1408-го молдавський воєвода Олександр Добрий видав торгову грамоту, в якій згадується наше місто. Вона написана церковнослов’янською мовою, яка в той час використовувалася в Молдавії для складання документів.



У грамоті, зокрема, йдеться про те, що "У Чернівцях від німецького воза мито – 4 гроші, від вірменського – 6 грошів, від великої рогатої худоби – один гріш, від 10 свиней – один гріш… У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо того, що купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць, срібла, воску та добрих коней місцевої породи".

У 1908 році відзначили 500-річчя Чернівців. Але не 8 жовтня, коли була видана грамота, а 20-21 вересня. Ініціатором відзначення ювілею став відомий чернівецький історик Раймунд Фрідріх Кайндль. Рішення про святкування прийняли на засіданні магістрату ще 21 листопада 1906 року. Про це відомо з повідомлень крайового управління.

Газета "Буковина" за 20 червня 1908 року писала, що громадська рада міста хоче замовити великий прапор із гербом і збирає для цього пожертви. Дозвіл на використання зображення герба та цісарського орла на міському прапорі надало міністерство внутрішніх справ Австро-Угорської імперії.

У газеті "Czernowiter Allgemeine Zeitung" за 10 вересня 1908 року йшлося про те, що підготовка до відзначення ювілею майже завершена. Гарно прикрасили будинки, майоріли крайові хоругви, ввечері засвітилися сотні ліхтариків. На фасаді ратуші виклали з електричних гірлянд зображення герба міста та цісарського орла.

У програмі заходів планували богослужіння у всіх храмах міста, концерти і театральні постановки на тему 500-ліття. Розпочатися святкування повинно було з виступу військового оркестру. А після обіду в Народному парку (нині Центральний парк) мало відбутися народне свято з участю циганських музик.

На ювілей запросили делегації з Кракова, Відня і Львова.

Проте планам гучного святкування завадила негода. Як писала газета "Буковина" від 22 вересня 1908 року: "Та, на жаль, ювилей не міг вдати ся так, як сього всі сподівалися, бо вже рано зачав падати дощ".

Через це деякі заходи довелося відмінити. Освятили прапор, відбувся концерт у приміщенні театру, а ввечері у залі засідань магістрату – святковий банкет. На нього завітали представники влади, гості міста.

З фондів бібліотеки ЧНУ (відділ рідкісної книги).

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |