В Україні та області триває збір урожаю зернових. Кореспондент molbuk.ua відвідав фермерське господарство в Клішківцях та поспілкувався з його керівником Петром КУШНІРОМ.
Директор сам возить пшеницю
Ми зустрілись близько дванадцятої години дня. Пан Петро саме возив пшеницю своєю вантажівкою з поля. Сівши у неї, щоб поспілкуватись, на задньому сидінні помічаю двох маленьких хлопчиків. "То мої онуки", – каже пан Петро. Десятирічний Іван та семирічний Петро постійно допомагають дідусю возити пшеницю. "Це мої директори. Молодший – комерційний директор, а старший – технічний", – жартує. Чоловік також показує відео, де Іван вже сам їздить на вантажівці. "50 тисяч лайків у тік току зібрало", – каже чоловік.
Розпочав свою діяльність фермер 12 років тому. До того займався перевезеннями вантажів. Зараз у його господарстві працює понад десяток людей. З техніки має чотири вантажівки MAN, чотири трактори та один комбайн Jonh Deerе. Має понад 700 гектарів пайових земель.
"Щодо землі, то щороку по-різному буває. То люди віддають, то забирають, але в середньому 700 гектарів. Цього року навіть сади віддавали. Кажуть: "Забирай землю разом із садом". Ми викорчували дерева та й посіяли", – каже чоловік.
"Сіємо все, лиш ціни немає ні на що"
Рушаємо в дорогу, щоби забрати чергову фуру зерна. Пан Петро розповідає, що наразі – пора ріпаку та пшениці.
"Збираємо зараз ріпак і пшеницю. Ячмінь уже закінчили брати, але жнива тільки-но нормально розпочались. Щоправда, у нас вони стартують на тиждень-два швидше", – каже.
Фермер зазначає, що сіє багато культур: соняшник, ячмінь, пшеницю, кукурудзу, сою, але вартість зерна цьогоріч знизилася.
"Сіємо все, лиш ціни немає ні на що. Пшениця вартує три-чотири тисячі гривень за тонну. А минулого року була вісім. Соя зараз по дев’ять, а була торік по 17 тисяч. Соняшник до війни коштував 23 тисячі, тепер десять. Розумієш, наскільки все подешевшало?" – розповідає.
Приїхавши на поле, чекаємо, доки комбайн домолотить та висипле зерно. Пан Петро каже, що цей рік, скоріш за все, буде неприбутковим.
"Це взагалі не вигідно. Але саме цей рік – просто "ульот". Більшість агрофірм цього року зазнає збитків, в цьому я впевнений. Не знаю, що буде далі. Думаю, багато фермерів припинить сіяти. Колись, 15-20 років тому, всі скаржилися, що немає зерна, а зараз його море, тільки воно нікому не потрібне", – підмічає.
Чоловік каже, що блокування портів у Чорному морі дуже впливає на роботу.
"До війни наша країна експортувала в середньому п’ять мільйонів тонн зерна на місяць, а зараз – 500 тисяч. У десять разів зменшився експорт. Хто його взимку з’їсть, якщо воно не потрібне? От я зібрав це зерно, це мій труд, а він знецінюється", – розповідає чоловік.
"Зерно продати – велика проблема"
Засипавши повну вантажівку зерном, а це майже 15 тонн, рушаємо. Дорогою фермер розповідає, що продати зерно наразі важко.
"Зерно продати – зараз дуже велика проблема. Збуту немає, хіба що везти в Європу. Але й там продати також доволі важко, а ще потрібно довезти, розмитнити. Ще більше проблем виникає. Місяць тому відвіз у Туреччину, а грошей ще немає. Але в Європу теж все не завезеш – черги по 30 кілометрів на кордонах", – говорить.
Пан Петро каже, що врожаї цього року не вражають.
"Врожайність дуже слаба. Посуха цього року страшна. А коли сухо, то і кліщі нападають, і що тобі завгодно. Минулого року ячменю було сім-вісім тонн з гектара, а зараз чотири, може, п’ять. Он подивися, все засохло, – показує рукою у вікно на своє поле, – бачиш, як ця соя засихає, а дощів немає".
З іншого боку бачу поле, на якому працює якась дивна техніка. Надпис: Holmer.
"Даємо багато перегною. От машина працює, яка і дискує, і водночас вносить гній у землю. Нові технології. Сіємо зазвичай диференційно, тобто на одній ділянці 100 кілограмів, на іншій – 150, ще на одній – 120. Усе залежить від карти полів, якості землі", – каже.
Висипавши зерно у свій ангар, пан Петро попросив старшого внука Івана показати, як він вміє кермувати. І хлопець таки вміє…
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
