Гроші від держави на створення бізнесу: у Чернівецькому центрі зайнятості розповіли про всі нюанси

Уряд запустив новий проєкт із грантової підтримки бізнесу — "єРобота". Одна з програм передбачає надання безповоротних грантів у сумі до 250 тисяч гривень на створення нового або розвиток наявного бізнесу.

Охочі отримати ці гроші підприємці зможуть оформити відповідні заявки через портал "Дія" або звернутися до відділень "Ощадбанку", який виступає уповноваженим банком програми. Заявки почали приймати з першого липня, про це йдеться в публікації "МБ".



Максимальна сума – за умови створення двох робочих місць

На максимальну суму можна претендувати за умови створення двох нових робочих місць. За умови створення одного місця сума гранту не перевищуватиме 150 тисяч гривень.

За надані гроші можна придбати обладнання, сировину, матеріали, закупити інструменти, оплатити оренду (не більше 25% від суми гранту) чи взяти в лізинг обладнання (не транспортний засіб). Щоб їх отримати, потрібен бізнес-план, "життєздатність" якого проаналізують в "Ощадбанку", Державному центрі зайнятості та незалежні оцінювачі-підприємці. Центр зайнятості проведе онлайн-співбесіду та дасть оцінку за методикою Мінекономіки, використовуючи бальну систему. Чим вищий бал, тим більша ймовірність отримання гранту.

"Це досить складна процедура"

Про всі нюанси подання заявки на грант розповіла Наталія ГАВРАДА, завідувачка сектору інформаційної роботи Чернівецького обласного центру зайнятості.

– Людина через портал "Дія" реєструється та подає всі необхідні документи. Їй треба бути дуже уважною, бо там обмежений час. На це їй дається пів години. Тому варто ознайомитися з постановою Кабміну про надання мікрогрантів №738, та всі документи підготувати завчасно, мати вже готовий бізнес-план. Перелік відомостей для ФОП складає 34 пункти. Далі ваша заявка йде на розгляд до "Ощадбанку". Там оцінюють всі можливі ризики, розрахунки, що зробила людина.

Після цього заявка подається у Державний центр зайнятості, і він вже передає на місця. Якщо людина з Чернівців, то заявка потрапляє до нашого регіонального центру зайнятості. У нас відбувається співбесіда з претендентом. Ми дивимося його бізнес-план, перевіряємо доцільність відкриття такої справи чи на її розвиток. І тоді приймаємо рішення про виділення коштів. Або ж заявка відхиляється, – каже Наталія Гаврада.

Також вона додає, що бізнес-план має бути добре продуманий. Там мають бути прораховані всі ризики, очікувана рентабельність, відсоток власних коштів, загальна вартість проєкту, період окупності, потенційне число споживачів та збитки у зв’язку з веденням бойових дій тощо. Таку заявку людина може подавати лише один раз. Якщо ви не встигли подати заявку в "Дії" за пів години, чи вона була відхилена, то зробити це ще раз не можливо.

Якщо людина впродовж пів року не використовує ці кошти, або використає не в повному обсязі, то вона має повернути їх.

– Люди, які до нас звертаються, можуть отримати консультацію. Наші фахівці в усіх філіях допоможуть обрати ідея для бізнесу, оскільки ми знаємо, що може працювати, а що ні. Допоможуть із написанням бізнес-плану, з його структурою. Отримання гранту – це доволі складна процедура. Тут є сувора звітність, наші фахівці спільно з податковою службою будуть здійснювати перевірки. Але це дасть змогу підприємцям вийти на нові ринки збуту. А людям, які потенційно готові до власної справи, – реалізувати свій потенціал на повну, – каже Наталія Гаврада.

Думка економіста

Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку:

"Ця програма не матиме сильного впливу на економіку країни, якщо участь в цій програмі візьме незначна кількість людей. Те, наскільки це вплине на економіку, залежатиме від того, скільки людей захоче взяти в цьому участь і скільки зможе обґрунтувати необхідність отримання цієї суми. Для того, щоб це вплинуло на економіку країни, потрібно сотні тисяч таких отримувачів, можливо, навіть мільйони, які б отримували десятки мільярдів гривень.

У нашого ж уряду немає розуміння, що таке економіка в час війни: кому насправді треба надавати кошти для того, щоб таки підтримувати економіку. Тут справа не тільки в тому, щоби надати гроші. Йдеться й про те, в яких умовах має діяти цей бізнес. У країні фіскальні та регулятивні умови продовжують бути несприятливими для бізнесу. Поняття "економічної свободи" поки що взагалі не звучить. Не змінюючи в Україні економічних умов, роздавати гроші – це погана ідея, як на мене. Бо якщо умови для створення бізнесу були б сприятливими, то люди б вкладали в це і свої гроші.

Складне ще й те питання, як працювати в умовах мобілізації, коли в будь-який момент підприємця чи його працівників можуть забрати до війська.

Як вихід, це має бути підприємство з малою кількістю робочої сили. У випадку, коли заберуть до армії, щоб це підприємство могло продовжити працювати. Треба також визначати ті категорії людей, на кого поширюватиметься так звана бронь, які можуть обслуговувати важливе виробництво, логістику, розробки. Знову ж таки, це все – економіка в умовах війни, якої наш уряд не розуміє.

Уряду варто було б піти іншим шляхом і запропонувати ці кошти на виробництво речей, потрібних для армії, створюючи держзамовлення на це.

Попит під час війни інший. Він не для звичайних людей як споживачів, а в армії, галузі оборони. Тому підприємцям варто працювати в цьому напрямку. Не просто, як волонтери, збирати і віддавати речі, а індустріально налагодити виробництво: харчів для армії, одягу, взуття, засобів спорядження. Бо зараз це завозять з-за кордону. Зараз є тисячі позицій, які потрібні для армії. Тому було б добре, якби уряд пропонував робити закупівлі в таких підприємців в Україні. А не просто давати кошти на створення якого-небудь бізнесу.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram