До війни Василь Ткач був успішним підприємцем у Чернівцях. Має дружину та виховує семирічного сина. Однак після 24 лютого життя Василя Івановича змінилося назавжди.
У перші дні війни чоловік пішов добровольцем. Спочатку пан Василь пройшов навчання, а вже згодом його відправили на Донбас. Там його було поранено, і зараз він лікується в одній із лікарень Чернівців.
Про це йдеться у публікації "МБ"
"У нас 70 відсотків - добровольці"
– 24 лютого о 12:30 я пішов до військового комісаріату і сказав, що добровільно хочу захищати державу. Я зробив те, що мав зробити. Із самого початку пройшов навчання, потім була сформована наша бригада, а потім нас відправили на Схід. 27 березня ми заїхали на Донбас. Нас перекинули в зону проведення бойових дій (населений пункт не вказуємо у цілях безпеки). На Донбасі ситуація складна та напружена. Єдине, що точно можу сказати, – моральний дух у нас набагато сильніший, аніж у противника. Напевно, це і є основним показником боєздатності нашої армії. У нашому підрозділі на 70 відсотків складу були добровольці, які не чекали указів про мобілізацію, а пішли самі у перші хвилини війни. Переважно у нашому підрозділі чоловіки середнього віку, хоча молодих також багато, – каже чоловік.
"До кінця року, дай Боже, це закінчиться"
Спрогнозувати, як будуть розвиватися події на війні, чоловік не береться. Однак Василь Іванович запевняє, що перемога точно буде за нами.
– На війні, певно, робити прогноз – штука невдячна… Але я знаю, чим усе має закінчитися – нашою перемогою. Найближчі два-три місяці буде ще складно. Буде важко, доки не доставлять важке озброєння, на яке ми всі чекаємо. Воно нам там вкрай необхідне. Сьогодні війна – це не тільки людський ресурс, і це треба чітко розуміти. У кого є краще озброєння, у того і більші можливості. Коли завдяки лендлізу (американська військово-технічна допомога, - авт.) прийде все те, що нам обіцяють наші західні партнери, думаю, ситуація кардинально зміниться. Якщо говорити в цілому, то до кінця року, дай Боже, це все закінчиться.
Зараз Василь Ткач перебуває у Чернівцях у лікарні. Чоловік ділиться, що тут почувається не у своїй тарілці.
– Першого дня, коли я приїхав із Донбасу, було дуже ніяково. Ти з передової, брудний, замащений. Дивишся – а тут життя. Є рух, люди ходять, усміхаються. Напевно, це правильно. Та, десь можливо буду грубим, але мені здається, що частина суспільства ще не розуміє, що відбувається. І це найскладніший момент. Коли мені людина прямим текстом говорить: "Ой, заради чого ви там стоїте? Здайте Донбас – і все!" Я був шокований, бо цьому виродку Путіну не Донбас потрібен! За Донбасом буде Дніпро, за Дніпром будуть Чернівці. І все те, що ми бачили в Бучі, буде тут, а людина цього не зрозуміла. Хоча я побачив людей, які у 60 пішли на фронт, усвідомлюючи куди вони йдуть. Мені важко зараз у Чернівцях, набагато важче, ніж на передовій. Я почуваюся тут не у своїй тарілці, – підсумовує військовий.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |
