Чи не щодня з початку повномасштабної війни брати Костянтин та Маркіян Лукинюки грають на скрипці на вулицях рідних Чернівців.

Таким чином музиканти хочуть бодай трохи підняти настрій перехожим, відволікти від тривожних думок. І їм це справді вдається. Щойно брати розпочинають свій вуличний концерт, довкола все змінюється, наче за помахом чарівної палички. Люди зупиняються, обступають і зачаровано слухають музикантів, з облич зникає заклопотаний вираз.





Про це йдеться у публікації "Молодого буковинця" від 9 червня, пише molbuk.ua



Музиканти їдуть на навчання до США

На жаль, ця скрипкова "нірвана" невдовзі припиниться: вже наступного тижня хлопці вирушають до США на навчання. Костянтин, який закінчив Істменську музичну школу, тепер продовжить музичну освіту при університеті Маямі. А Маркіян – у школі при університеті Теннессі.

Кореспондентка molbuk.ua ще встигла поспілкуватися зі старшим скрипалем – 23-річним Костянтином Лукинюком.



Він – справжня знаменитість серед поціновувачів музичного мистецтва. Юнак є лауреатом багатьох міжнародних конкурсів, успішно виступає на сценах США, Канади, країн Європи. Костя навчався в Чернівецькій музичній школі № 2 та у коледжі мистецтв імені Сидора Воробкевича. Якось талант хлопця помітив скрипаль Олег Криса. Музиканта зі світовим іменем так вразила гра чернівчанина, що він подарував юнакові власну скрипку і запросив на навчання до США. Так розпочалася нова сторінка в житті юного вундеркінда.

Тепер же, по закінченню школи в Америці, Костя приїхав до України продовжити візу. Прибув ще 12 лютого. Коли ж розпочалася повномасштабна війна, вирішив не сидіти склавши руки, а допомагати країні тим, що у нього виходить найкраще, - грою на скрипці.
Спочатку юнак влаштовував онлайн-концерти для американської публіки. Згодом вирішив разом із братом виступати на вулицях Чернівців. Усі зароблені завдяки виступам кошти Костя витрачає на потреби армії: закуповує бронежилети, паливо для фур із гуманітарною допомогою, продукти, медикаменти та інше.

"Завжди допомагатиму Україні чим зможу"

"Війна внесла корективи у життя кожного. Звичайно, я теж прагнув чимось допомогти, - каже Костянтин. - Моя головна зброя – це скрипка. Почав організовувати благодійні концерти на підтримку України у США, співпрацювати з друзями, ресторанами, установами. На перераховані мені з-за кордону кошти за виступи закуповую бронежилети і допомагаю нашим захисникам.

Взагалі ми багато чого робили. Гуманітарку, воду, паливо, медикаменти, засоби захисту возили, збирали кошти на транспорт для ЗСУ. Та я вирішив зосередитися на закупці бронежилетів, тому що у них велика потреба і вони справді рятують життя. Наразі придбав уже 22 бронежилети, невдовзі мають привезти ще 15. Намагаюся використовувати кошти якнайбільш доцільно і точково, без жодної бюрократії. Для мене важливо не просто зібрати гроші, а витратити їх із максимальною користю для країни. Стараюся допомогти друзям і знайомим, які потребують цього. Після мого від’їзду до США цими питаннями буде займатися мій батько – військовий капелан. А я скидатиму йому гроші".

Костя запевняє: хоча й покидає Україну, але ніколи не забуває про неї. І за кордоном, каже, зможе навіть більше допомогти батьківщині, ніж тут. Все ж таки там для цього більше можливостей.

"Україна назавжди в моєму серці, ніколи не забуваю про неї і завжди буду допомагати чим зможу, а особливо в такі скрутні часи. А допомогти зможу набагато більше, коли буду у США. Бо тут усі люди й так уже віддали, хто що міг. І вже третій місяць збирати гроші зі своїх не надто комфортно. Тим часом у світі є багато тих, хто прагне допомогти Україні. І готові на це виділити значні суми".

Скрипаль не приховує, що йому дуже подобається у США. І що саме там він планує жити та будувати кар’єру.

"Дуже круто, багато можливостей для розвитку, доступ до різних сервісів, сотні крутих музикантів, свобода. Там цінується моя праця, ремесло. Я можу дозволити собі придбати кращу апаратуру, машину, бувати в різних місцях. Година мого виступу коштує 200 доларів. Це не є бозна-яка ціна. Будь-який твір, який попросить замовник, відразу знаходжу і виконую. Просять годину – граю годину, просять дві, три – будь ласка. Тобто намагаюся працювати з повною віддачею, і люди готові за це платити. Завдяки виступам я, по-перше, можу заробити собі на прожиття, а по-друге, розвиватися. Купувати кращі струни, інструменти, апаратуру", - каже музикант.

"Якщо не тягне – нічого не досягнеш"

Цікавлюся, скільки коштує скрипка Костянтина.

"У мене дуже хороша скрипка і вона мені дорога, тому що я придбав її у нашого чернівецького майстра Володимира Солоджука, - відказує юнак. – Майстер зробив мені суттєву знижку, тож інструмент обійшовся у 5 тисяч доларів. Хоча за американськими цінами - це скрипка середнього класу. Інструмент професійного соліста там коштує від ста тисяч доларів".

А скрипку свого наставника Олега Криси, отриману колись у подарунок, Костя віддав братові Маркіяну.

"Це був такий символічний жест, адже брат продовжує мою справу. У нього не було хорошої скрипки, а зараз він зможе на ній навчатися і виступати. Тепер Маркіян їде зі мною у США, і я дуже радий, що він матиме змогу там продовжити свою освіту".

Костя переконаний: немає межі досконалості. Щодня скрипка звучить по-іншому, тому ніколи ще у нього не було відчуття, що вже досягнув усіх можливих вершин у цій сфері.

"З кожним днем я по-новому відкриваю музику, свій інструмент. Щоразу скрипка звучить по-іншому, я навіть однаково повторити не зможу один і той же твір. Бо він виходить щоразу інший, і я щодня інший. І чим більше відкриваєш, тим більше розумієш, скільки всього ще можна навчитися. Тут немає межі. Це вже не про краще і краще, а просто по-іншому…

Якщо хочеш робити щось професійно, цим потрібно займатися щодня. Це має бути звичка. Краще потроху, але кожен день, ніж раз на тиждень і багато відразу. Результат з’являється, коли є постійне регулярне повторення. А головне – має бути бажання. Якщо не тягне – нічого не досягнеш", - радить скрипаль.



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |