На Буковині до пункту пропуску "Порубне" утворилися кілометрові черги із фур. Водія доводиться тут простояти по кілька днів.
Сюди з’їхалися водії з усієї України: Харкова, Чернігова, Житомира. Хтось везе соняшник чи інше зерно, хтось побутові речі чи продукти.
Черга утворилася майже від села Грушівка.
Водії кажуть, що такі черги тут від початку війни. Порти всі закриті, відповідно ті, хто раніше перевозив товар морем, зараз роблять це сухопутним шляхом.
Скільки водіям доводиться простояти в черзі та як вони проводять цей час дивіться у відео:
"Мені з дому жінка їжу передає"
Підходжу до групи чоловіків, які щось жваво обговорюють. Всі з Буковини.
– Їдемо хто на Румунію, хто на Болгарію, хто на Туреччину. Чого такі черги? Бо вся Україна з’їхалася на один пункт пропуску. Порти всі закриті. Я корми везу на Туреччину, цей чоловік – соняшник на Болгарію. Мені жінка з дому їжу передає, так що не пропаду тут, – жартує один із чоловіків.
– По їжу бігаємо до магазинів, якщо десь на трасі такі є. У когось із собою є запаси. Ми вже всі тут подружилися. Якщо треба, один одного вночі будимо, щоб під’їхати далі. Є, щоправда, й такі, які без черги пробують проїхати, але ми їх одразу завертаємо, – каже інший чоловік.
– Доведеться ще простояти тут десь дві-три доби, щоб доїхати до кордону. Наші швидко пропускають, але румуни трохи затримують, – каже водій фури.
Запитую про ситуацію в ще одного водія фури. Той розповідає, що став у чергу в неділю о 12-й годині дня. Везе товар на Румунію.
– Відпочиваємо, як можемо, їмо, що маємо і купуємо. Я знав, що тут така ситуація, тому запасів підготував достатньо. Зупинився, коли до кордону був 21 кілометр. Зараз залишилося приблизно 14 кілометрів. З усіма вже тут познайомився. І навіть із водієм із Туреччини. Я турецької не знаю, але жестами порозумітися можна. Якщо я засинаю, він мене будить, якщо він спить, то я його. Намагаємося вчасно під’їхати, бо, якщо пропустити, знаходяться ті, хто може зайняти місце, – каже співрозмовник Олег.
"Румунська митниця працює повільно"
Водій фури неподалік також став у чергу в неділю.
– Тиждень доводиться відстояти тут. Їжа і вода в мене закінчуються. Сподіваюся, що дотягну до якогось магазину. Вночі не складно, бо в мене на склі стоїть спеціальний датчик, який починає сигналити, якщо фура попереду під’їжджає вперед. Він мене і будить, – каже чоловік.
Водій везе продукцію "Житомирські ласощі" в Болгарію.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
