Антон Терещенко разом із сім’єю перебралися із Харкова на Буковину півтора місяця тому. Чоловік із дружиною, двома дітьми, батьками, невісткою та племінницею оселилися в будинку в Шубранці. Господарство було закинутим, близько 8 років там ніхто не жив.
Сім’я швидко все привела до ладу. Всіма необхідними речами допомогли небайдужі односельчани. Хто приніс посуд, хто ковдри, телевізор, а хто мішок картоплі та інші харчі, йдеться в публікації "МБ".
Антон прочистив димохід, щоб було опалення, зробив лад із електричними проводами. Згодом заклали город. В цій справі також допомогли сусіди, показали, що і як правильно робити.
Чоловік проводить кореспондентів "МБ" до турніка, який змайстрував, щоб тренуватися та підтримувати форму. Каже, для масажиста це дуже важливо. А для діток із шини прилаштував гойдалку. Для сусідських дітей Антон проводить фізичні заняття, разом з ними робить зарядку.
В Харкові чоловік мав свій мотоцикл. Щоб не сумувати за ним, придбав в сусідньому селі старий, але раритетний мотоцикл. Полагодив його. Розповідає, що любить ремонтувати різні речі, будувати і лікувати людей.
В Харкові вони з сім’єю мали свій будинок. Та коли почалося російське вторгнення, перебралися до батьків, щоб бути всім разом. А згодом, коли ситуація ще більше загострилася, вирішили перебратися в більш безпечні області.
"Перед нами обстріляли машину"
Спочатку в дорогу вирушили Антон із дружиною та дітьми, щоб знайти помешкання. Забрали і трьох собак. А вже через деякий час з Харкова виїхали і його батьки із невісткою.
- Поїхали з Харкова, бо там було вже неможливо знаходитись. Коли летить винищувач над головою і ти думаєш, що ось-ось прилетить бомба і ти помреш, то вже важко витримувати. Спати неможливо. Найважче було дітям, вони постійно плакали. Повсюди було чутно постріли та вибухи. А вночі, коли виходиш на вулицю, все небо червоне. Прилітали снаряди в сусідній дім, аж стіни тряслися. Тому й вирішили виїжджати, - каже чоловік.
В Антона 3 дітей. Двоє молодших з ним, їм по 10 та 7 років. Старша, якій 14, - у Словаччині разом із першою дружиною.
- Коли виїжджали з міста, попали під обстріл. Їхали десять машин з гуманітарною допомогою, а ми проїжджали повз них. Останню машину почали обстрілювати і вона загорілась. Ми з’їхали з дороги, щоб по нас не попали, і заховались в укритті. Після перестрілки сіли в машину і поїхали далі. Їхали куди очі бачили. Головне, щоб подалі від сходу. Будинок, де зараз проживає родина, пустував вісім років. Коли приїхали, то спочатку жили в місцевому садочку, а вже потім староста повідомив про цей будинок і ми тут оселилися, - розповідає чоловік.
Каже, що люди в селі дуже тепло зустріли.
- Гарні люди в Шубранці. Одразу всі почали допомагати. Приносили картоплю, закрутки, знайшли холодильник та телевізор. Мені теж якось захотілось допомогти. Я багато років працював масажистом в Харкові, це моя спеціальність. Знаю, що у всіх спини болять. Тож запропонував людям безкоштовний масаж як вдячність за їхню допомогу. А люди приносили за те продукти. Хто сало, хто молоко приносив. Один чоловік навіть зорав нам город, де ми вже посадили картоплю. Згодом пішло сарафанне радіо і все більше людей почали приходити до мене. Щоб було зручніше, я зробив спеціальний стіл для масажу. Його змайстрував із дощок, що знайшов, - каже пан Антон. "Сам змайстрував масажний стіл"
За освітою Антон медбрат, масажист та реабілітолог. Чоловік працював 11 років в Харкові у студентській лікарні, а також підробляв у спа-салонах та реабілітаційних центрах міста.
- Я працював у Болгарії у спа-салоні готелю. В Німеччину їздив, проводив реабілітацію одного німця після ДТП. В нього був перелом хребта. Права рука ледь працювала, а ліва взагалі не працювала і ноги відмовили. А після місяця комплексної реабілітації і масажу в нього ліва почала нормально працювати, він міг нею телефон вже тримати, а правою навіть смс набирати. А згодом на ногах почали скорочуватися м’язи. Я такий був радий цьому, в мене аж сльози наверталися на очі, - каже чоловік.
Щоб показати як відбувається сеанс масажу, чоловік робить його своїй дружині. Спочатку сидячи, а згодом на масажному столі. Тим часом розповідає, як все правильно робити.
- Найголовніше - треба робити з любов'ю. Так мене вчили завжди. Я лікую різні захворювання. До мене приходили люди з різними захворюваннями. Я лікував вегето-судинну дистонію, всякі запалення легень, суглобів, артрити, остеохондрози, переломи, нестабільність шийних відділів хребта, грижі. Навіть буди випадки, коли мій масаж шиї та голови допомагав людям нормалізувати артеріальний тиск, - каже масажист.
Чернівецька філія Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" — це надійний партнер із забезпечення точності вимірювань, сертифікації продукції та відповідності стандартам. Філія запрошує до співпраці місцевих виробників, організації та фірми, які займаються виробництвом, експортом та імпортом, реалізацією продукції.
"Профі-Центр" — це не стереотипне середовище для вивчення іноземної. Насамперед це осередок, який має не тільки ефективну навчальну базу, яку може запропонувати студентам, а й відповідні підтвердження цьому.
Війна з Росією |
Допомога захисникам |
0
14 349
