"Є багато умов": історик із ядерної зброї про перспективи, сценарії і наслідки ядерного удару

Погрози Російської Федерації застосувати ядерну зброю розпочалися на 4-ий день повномасштабного вторгнення в Україну. 27 лютого президент Росії Володимир Путін наказав перевести сили стримування в особливий режим бойового чергування.

"Українська правда. Життя" поговорила з Алексом Веллерштейном, істориком науки Технологічного інституту Стівенса, який вивчає історію ядерної зброї.





– Єдиний випадок застосування ядерної зброї в історії людства – це бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі. Зброєю, відомою під назвою "Малюк" та "Товстун". Якими були наслідки застосування ядерної зброї для людства та ураженої території? Які людські втрати тоді понесла Японія?

– Серед людей, які проживали у цих містах, залежно від наявних розрахунків, загинуло від третини до половини мешканців. Практично кожна людина зазнала наслідків від атаки. Це була жахлива катастрофа. До того ж люди не розуміли, що саме трапилось. Вони зрозуміли, що це бомбардування, але яке саме? Люди навіть не розуміли, а власне, що таке радіаційне випромінювання?

Хіросіма була більше зруйнована. Це було абсолютно не функціонуюче місто. Але Нагасакі частково функціонувало. Це можна пояснити географічними причинами: Нагасакі була розділена горами на дві частини, і лише одна з них була зруйнована.

З "традиційним" бомбардуванням потрібен час, щоб зруйнувати місто, у багатьох є час втекти, сховатися в укритті, але швидкість ядерної бомби незрівнянна з багатьма іншими видами зброї. Вона практично миттєво руйнує міста.

Але цікавим є інший факт: ці міста відбудувалися. Зараз це доволі великі мегаполіси.

Довідка

За деякими підрахунками, від вибухів миттєво загинули 70 тис. мешканців Хіросіми та 60 тис. мешканців Нагасакі. Із серпня по грудень 1945 року загальна кількість тих, що померли від ран і хвороб, спричинених радіацією, склала близько пів мільйона осіб в обох містах.

– Скільки часу знадобилось, щоб відновити ці міста?

– Нагасакі відбудували швидше, бо міське ядро не було зруйноване. Багато чого з відбудови Хіросіми взяли на себе американці. Вони хотіли відбудувати зв'язки з Японією, зробити їх союзниками в боротьбі з комунізмом.

Напевно, знадобилося десятиліття. Мешканці Хіросіми пишаються тим, як відбудувалось місто. Для них – це символ надії та того, чому ми маємо берегтися війни.

– Як застосування ядерної зброї вплинуло на хід Другої світової війни?

– Насправді це й досі дуже суперечливе питання. Дуже різні події трапились практично в один і той самий час. Атомна бомба? Вторгнення радянських військ в Маньчжурію? Оголошення війни Японії?

Усе це накопичувалось і вибухнуло драматичним завершенням війни. Але чи була ядерна бомба тою самою ключовою подією – це все ще питання дебатів.

Багато істориків кажуть, що атомна бомба була одним з факторів. Але не обов'язково війна скінчилась саме через застосування ядерної зброї. Важливо розуміти, що японці вже програли війну ще до застосування ядерної бомби.



– Як ядерна зброя може вплинути на хід сучасної війни?

– Найцікавіша річ щодо ядерної зброї в сучасному світі – це те, що ми не маємо наміру її використовувати. Точно не в сенсі атаки. Ми використовуємо її як погрозу. Наявність ядерної зброї та ваше стійке бажання її застосувати впливає на поведінку супротивників.

Чи стримує Путіна наявність в США ядерної зброї? Як ми можемо знати напевно? Якби він поводив себе, якби в нас не було ядерної зброї?

Він сам не знає, бо в нас вона є. Чи стримала ядерна зброя Путіна від вторгнення в Україну – ми вже знаємо, що ні. Чи стримує його це від нападу на Польщу? Можливо. Але ми можемо бачити, що ядерна зброя стримує США від дій.

В Америці були б раді зробити для України набагато більше, ніж робиться зараз. Але страх того, що це наблизить світ до застосування ядерної зброї, є стримуючим фактором.

У США весь час обговорювали, а як наша зброя вплине на поведінку росіян в Китаї. Але ми мало думали про те, як наявність ядерної зброї в Росії вплине на нас. Ми вперше відчули, що ядерна зброя іншої країни обмежує нас.

– Ну ось росіяни вже почали погрожувати застосуванням зброї через введення санкцій. Нібито це загрожує існуванню країни. Мовляв, давайте, припиняйте з санкціями, а то натиснемо кнопку. Але зняти санкції через ці погрози – це занадто. Це прояв слабкості.

– Тут вже виходить на перший план питання віри. Я вірю в твої погрози? Ти реально це зробиш? Чи це блеф? Захід не вірить в те, що Путін застосує ядерну зброю через санкції. Це не та червона лінія.

Історія ядерних загроз дуже стара. Американці погрожували ядерною зброєю ще 50-х роках минулого століття. Але ці погрози не завжди ефективні.

Ви лише думаєте, що наявність ядерної бомби змусить країну робити те, що ви хочете. Наприклад, в 50-х роках США погрожували Китаю: "Якщо ви атакуєте Тайвань, ми застосуємо проти вас ядерну зброю. Тому краще не робіть цього".

Китай сказав: "Ок, не будемо. Але зробимо власну ядерну зброю, тому що ми не хочемо, щоб ви нам погрожували". І це не те щоб позитивний результат таких погроз.

Якщо ви погрожуєте ворогу, в якого є ядерна зброя, він не відступає. Він стає більш настороженим. Я не бачу, щоб погрози Путіна були ефективними. Вони роблять американців більш розлюченими на росіян, ніж вони вже є.

– На вашу думку, що може бути червоною лінією, яка змусить Путіна натиснути кнопку?

– Невизначеність цього і є найбільшою небезпекою. Вони будуть визначати якісь червоні лінії, але ми не повинні їм вірити. Як ми не віримо, що санкції є цією червоною лінією.

Путін точно має червоні лінії, але він сам може їх не знати. Немає документа, який би казав, що ось в цьому випадку можна натискати кнопку. Такою небезпекою може бути реальний ризик вторгнення в Росію. Вони не хочуть, щоб вторгались на їхню територію.

Реальна загроза вбивства Путіна. Якщо він розуміє, що йому немає що втрачати, він може це зробити. Він нічого не зможе зробити, якщо його вб’ють, але якщо він вважає, що це ось-ось має статися, він може перейти межу.

Але я б не сильно переймався цими питаннями. І росіяни, і американці мають доволі надійну ядерну систему. Ми не хочемо витягати свої ядерні боєголовки.

Чи станеться ядерна війна, якщо літак НАТО підіб'є російський літак? Скоріше за все ні. Але це наблизить нас до цієї небезпеки. Це одна з причин, чому ми й досі не ввели NoFlyZone: це не обов’язково червона лінія, але це штовхає тебе до неї ближче. А де вона – ти не знаєш.

Чого намагаються уникнути в США – це швидкий крах Росії. Що звучить жахливо для України.

Американці не хочуть розгромної поразки Росії. Ми хочемо "повільної поразки", як це було з Афганістаном. У цьому є певна гірка іронія. Адже такий стратегічний підхід спричиняє серйозні гуманітарні проблеми.

Інтереси США перетинаються з інтересами України, але не ідеально. Найкращою ситуацією було б, якби росіяни самі його усунули. Не факт, що на його місце прийде хтось кращий. Але ясно, що ця людина не повинна бути при владі.



– Серед оптимістичних думок, які лунали в Україні, було те, що Росія не підтримувала ядерну зброю у належному стані. Чи є шанс того, що ядерна система Росії недостатньо боєздатна? Чи це занадто оптимістичні думки?

– Це занадто оптимістичні думки. На свою ядерну програму вони витратили величезні гроші. Нею керують зовсім не ті люди, які наразі реалізують військові дії в Україні. Це інша організація, з іншим рівнем професійності та корупції.

Звісно, там є проблеми, але і в ядерній системі США є проблеми. Декілька років тому був скандал, коли виявилось, що люди, які оперують ракетами, приймали наркотики. А був випадок, коли група монахинь увірвалась до ядерного об'єкта та розмалювала його графіті, а камери спостереження не працювали.

Безпечніше буде думати, що російська зброя функціонує і спрацює. Але навіть якщо працює лише 10% їхнього арсеналу, наслідки будуть неприйнятні.

Довідка

Історія з монахинями сталася в 2015 році, в передмісті Ок-Рідж, де знаходяться комплектуючі для ядерної зброї. Монахині розмалювали об’єкт цитатами з Біблії.

– Процес запуску ядерної бомби – багаторівневий. Чи є шанс у світу зупинити це на якомусь з рівнів?

– Якщо є можливість вплинути на цю подію, то краще, щоб це сталося ДО того, як рішення буде ухвалено. Потім може бути занадто пізно.

– Які існують типи ядерної зброї? І що від неї можна очікувати?

– Якщо казати про тактичну та стратегічну ядерну зброю – то основна різниця – куди саме ти цілишся. Це не завжди про розмір зброї, хоча іноді це корелює.

Росія має багато тактичної зброї. НАТО має багато тактичної зброї. Вона різниться за своєю вибуховою потужністю. Вона може бути менша, ніж те, чим руйнували Хіросіму. Разів в 10 менша. А може бути і в 10 разів потужнішою.

Якщо ви плануєте використати таку зброю, треба міркувати про ціль, про інтенсивність тощо.

Для США в цьому процесі найважливіше мінімізувати побічні збитки. Наше законодавство не дозволяє нам спеціально атакувати цивільних. Так, це не завжди спрацьовує. Ми вбили доволі багато цивільних в Афганістані та Іраку.

А що в плані Росії? Можливо, на папері вони теж нібито мають так діяти. Але їхні дії в Україні чітко показали, що їм байдуже.

Якщо казати загалом про зброю, вона не настільки велика, як це було в 50-60-х роках XX століття. Тому що зброю намагаються робити акуратнішою. Не так багато цілей потребують зброї великої потужності.

Бомби, яка буде в 20 разів потужніша за ту, яку скинули на Хіросіму – достатньою, щоб знищити велике місто. Якщо агресор сумнівається, чи цього буде достатньо, то він може скинути дві.

– Що нас рятує зараз – система протиповітряної оборони. Чи є механізми безпечно збити ядерну ракету?

– Дуже важко збити балістичні або крилаті ракети. У нас є протибалістична повітряна система, яка завдає чимало дискомфорту Росії.

Проте багато систем заточені на тому, щоб відбити атаку від Ірану або Північної Кореї. Але ця система не настільки витончена, щоб зреагувати на ту зброю, яку може використати Росія.

Росія виробляла ракети набагато довше за Іран чи Північну Корею. Є шляхи обдурити сенсори та радари.

Крилаті ракети можуть летіти неймовірно швидко, на низькій висоті, через що радарам складніше відстежити ракету. Росія має сотні видів ракет. Ми – десь з дюжину перехоплювачів. Звичайно, шанси збити таку ракету є. І доволі високі. Але я б не сильно на це розраховував.

– Але якщо ракету збити, вона все одно може зденотувати та забруднити територію?

– Якщо існує вибір між "збити ракету з ядерною зброєю" та "дати їй досягти мети" – звичайно, краще її збити. Навіть якщо це спричинить певний ризик забруднення. Це все одно не порівняти з ризиком забруднення, якщо вона здетонує.



– Ядерну зброю також характеризують за ознаками: наскільки вона потужна, та як саме вона доставляється – літаком або по землі. Розкажіть, будь ласка, детальніше про ці методи "доставки".

– Я б розділив це на три категорії. Те, що доставляють літаком, ми називаємо "gravity bomb" (гравітаційна бомба або бомба вільного падіння). Літак можна підбити. Але переваги цього виду "доставки" – він дозволяє вам бути дуже точними. Проте іноді, щоб донести бомбу до потрібного місяця, вам може знадобитись декілька годин.

Далі – ракета. Її перевага – це швидкість. Щоб долетіти з одного кінця світу до іншого, їй знадобиться орієнтовно 30 хвилин. Так, її можуть відстежити супутники, але якщо ракету запускають, наприклад, з підводного човна, це буде ще швидше, оскільки це може бути доволі близько.

Таку ракету важко підбити – просто не буде часу зреагувати. Це дуже серйозна атака, наслідки якої важко передбачити: американці будуть набагато більш стурбовані запуском ракети з субмарини, ніж падінням бомби з літака. Бо важко зрозуміти, куди саме летить ракета.

Ну і останній варіант – це те, що ми доставляємо землею. Для цього можуть навіть використати людину, яка пронесе бомбу в рюкзаку, та заховати. Я не можу знати напевно, але підозрюю, що більша частина тактичної зброї в США – це ракети малої дальності.

Вони дуже швидкі, не долають великі відстані – розраховані орієнтовно на 100-200 миль (1 миля – 160 км – авт). Вони відносно точні, і їх важко збити.

– Якщо порівняти застосування сучасної ядерної зброї з Чорнобильською трагедією – що виявиться більш руйнівним?

– Чорнобиль можна порівняти зі старими ядерними бомбами з потужністю в багато мегатонн. Чорнобиль спричинив більше проблем, ніж може спричинити багато видів сучасної ядерної зброї.

Наприклад, в 1954 році було випробування американської термоядерної бомби Castle Bravo. Вона мала потужність в 15 мегатонн та в 1000 разів потужніша за ту, яка була скинута на Хіросіму. І це створило схожі масштаби забруднення, які можна порівняти з чорнобильським.

Сучасна зброя менш потужна. Я не можу сказати, яка найбільша бомба в Росії – думаю орієнтовно 2 мегатонни. У китайців є зброя потужністю в 5 мегатонн – певно, найбільша, яка є в сучасному світі. Так, це спричинить не такі руйнівні наслідки, як у випадку з Чорнобилем. Але вони будуть дуже руйнівними.

– І росіяни можуть використати не одну ракету. Можна запустити декілька ракет.

– На жаль, так.

– Коли росіяни заявляють, що знищать Варшаву за 30 секунд, який саме вид зброї вони мають на увазі?

– Насамперед йдеться про ракети малої дальності. Варшава відносно близько до Росії. Тож потрібно щось швидке, швидше за швидкість звуку. Але ця зброя має бути розташована дуже близько.

– Коли ми уявляємо ядерний вибух, ядерну війну, нам здається, що це "крапка" в існуванні цивілізації. Повний апокаліпсис. Але як ми вже обговорили, ядерна зброя буває різна. Які сценарії розвитку подій в разі її застосування найбільш ймовірні?

– Усе залежить від того, який вибір будуть робити люди. Це може бути щось по типу сценарію в Хіросімі та Нагасакі. А може жодне місто і не буде зруйноване.

Ви скидаєте бомбу десь в горах, не невелику базу. Це вбиває десь 20 людей. Це дуже тупе застосування ядерної зброї, але ми можемо це уявити. Це може бути намаганням залякати. Утім, такий варіант подій лякає мене не менше.

Цілком можливо, що навіть оточення Путіна вважає, що знищення міста – це занадто, і вони просто не дозволять цього зробити. Але якщо ти використовуєш ядерну бомбу, хоч це і призведе до відносно невеликої кількості жертв – це може виглядати дуже загрозливо. І це може змусити відступити.

Ви можете запустити ядерну зброю над небом Києва настільки високо, що це нікого не вб’є, але всі побачать, що ви здатні на це.

– Тобто вас більше насторожує ймовірність такої провокації? Що це змусить світ дати задню?

– Так, але це лише один з ймовірних сценаріїв, в його рамках розпочинається дуже небезпечна гра. А як поведе себе США в цій ситуації? Здасть Україну? Я не думаю. Скоріше, ситуація почне загострюватися.

Буде тиск відповісти на це і, можливо, відповісти потужніше: "Дивіться, щоб ви не зробили, ми зробимо це краще". Це дуже небезпечна гра.

Ви знаєте таку гру "курка"? Вона популярна в США, ніколи не грайте в неї. Це те, що будуть робити тільки п’яні молоді чоловіки.

Дві машини наближаються одна до іншої все ближче, і хто перший не витримає та поверне в бік – програв. Але якщо обоє йдуть до останнього – обоє програють.

Але може бути й інший сценарій. Справжня ядерна війна, в яку включається купа країн: США, Росія, Франція, Велика Британія. Ні, вона не вб’є всіх. Але це буде трагедія незрівнянних масштабів.

Будуть країни, які не зазнають ядерних атак. Немає сенсу бомбити Бразилію або Південну Африку. Але навіть ці країни будуть жити в світі з гігантськими гуманітарними проблемами та потребами.

Якщо Європа, США та Росія будуть знищені ядерними атаками, що буде з поставками їжі? Це спричинить голод. І я не кажу про кліматичні проблеми. Вони можуть і не виникнути, але якщо виникнуть, це зруйнує поставки їжі по всьому світу. І я не кажу вже про біженців.

Ви матимете багато тих, хто вижив, в абсолютно зруйнованому суспільстві. Це змінить світ в найгірший бік. Я б не казав про вимирання. Скоріш за все його не буде – люди дуже міцні горішки. Ми можемо жити в дуже поганих умовах і вже жили.

– Змоделюємо сценарій. Атака сталася. Можливо, ніхто не зруйнував "Варшаву за 30 секунд" і не скинув найбільш потужну бомбу, але місто атакували ядерною зброєю.

Яких жертв очікувати протягом тижня після атаки? Як це вплине на людей залежно від радіусу дії радіації?

– Тут є багато умов. Якої потужності бомба? Її доставили повітрям чи землею? Яке скупчення людей було в епіцентрі вибуху?

Якщо скористатись мапою та змоделювати ситуацію, то можна взяти такі вихідні дані: уявімо, що росіяни вирішили атакувати Київ.

Я не вважаю це ймовірним сценарієм, але уявімо. І, наприклад, це потужна, але не найпотужніша зброя – близько 100 кілотонн. Це в 5 разів потужніше за бомбу, яка зруйнувала Нагасакі. Хоча й це відносно невелика стратегічна зброя за сучасними стандартами.

– Атаку ймовірніше очікувати з повітря?

– Скоріше за все, це буде атака з повітря. Атаку з повітря роблять насамперед для того, щоб зруйнувати якомога більше будівель, мати більшу площу ураження. З такими вихідними даними, повторюсь, це приблизні підрахунки, можна очікувати 135 тис. загиблих та 550 тис. поранених.

Приблизно 1,7 млн людей зазнають ефекту вибуху. Наприклад, у них в будинках хоча би виб’є скло. Багато виживуть. Територія, де буде найбільше жертв – це 3 кілометри від епіцентру вибуху.

Далі кількість жертв буде зменшуватись, але все одно буде високою. Далеко не всі помруть від радіації. Хтось помре під завалами. Частина жертв, на кого сильно вплинула радіація, помруть не відразу, а орієнтовно протягом місяця.

10-15% з тих, що вижив, помре від раку на якомусь етапі свого життя, саме через дію радіації на організм.

Радіація впливає на вас двома шляхами. Іонізуюче випромінювання утворює іони, які "витягають" з атомів електрони. Це змінює хімічні процеси в організмі. Ми істоти, які живуть завдяки хімії.

Коли нормальні хімічні процеси змінюються – це вбиває наші клітини. Якщо критична кількість клітин помирає відразу, це може викликати відмову внутрішніх органів, спричинити те, що ми називаємо гострою променевою хворобою. Це те, що вбило пожежників в Чорнобилі.

Інша проблема, яку створює радіація – це пошкодження нашого ДНК. Це може спричинити рак. Коли радіація впливає на сперму та яйцеклітини – то це ризик вроджених дефектів у майбутніх дітей. Це те, що стосувалося удару з повітря.

– А якщо наземний удар?

– При наземному ударі кількість миттєвих жертв буде дещо нижча. Але цей удар все одно дуже інтенсивний, але обмежений в розмірі. Орієнтовно можна говорити про 75 тис. жертв.

Може здатися, що це "кращий" варіант. Але наземний удар також призведе до більшого забруднення. Ми отримаємо те, що називається fall out – радіація вітром може рознестися на сотні кілометрів.

Наприклад, відповідно до моделювання щодо Києва, якщо вітер буде дмухати в західному напрямку, радіація досягне Житомира, Юр’ївки, Білої Церкви.

На деяких територіях це буде не критично, не потрібно навіть буде йти в укриття. Але якщо вибух в Києві застане вас в Броварах, а ви застрягли в своїй машині на 3 години, цього достатньо, щоб захворіти. Не померти, але отримати проблеми зі здоров’ям.

Якщо ви будете на вулиці протягом 24 годин – це цілком може вбити. Якщо ви проведете добу в невеликому будинку – ви захворієте. Якщо перечекаєте ці 24 години в укритті, можливо, зможете обійтись без проблем зі здоров’ям.

Усе дуже залежить від того, де ви та що саме ви робите. Якщо ви Броварах, а вітер дмухає 24 км/год, то у вас є година, щоб дістатись укриття. Але уражена територія буде потребувати серйозної очистки, якщо ви збираєтесь там жити і не отримати рак.

– Скільки часу необхідно, щоб очистити та відновити територію?

– Усе залежить від розміру бомби та ще низки факторів, але якщо казати приблизно, то для того, щоб позбутись "негайного" опромінення, потрібен орієнтовно тиждень.

Але якщо ми кажемо про більш серйозне очищення, то знадобиться дуже багато часу. Радіація буде у ґрунті, рослинах і не завжди економічно доцільно вирубати всі дерева. В Хіросімі і досі є місця, куди людям не рекомендують навідуватись. Отож ми можемо говорити про десятиліття. Це як у випадку з Чорнобилем.

– Що ви скажете про побоювання щодо ядерної зими? Багато науковців вважають це не більше, ніж науковою фантастикою.

– Я б назвав це "гіпотеза ядерної зими". У нас є лише моделювання, як може виглядати ядерна війна. Але ми не знаємо, як це буде виглядати насправді.

За певних обставин ми можемо припустити, що ядерна зима станеться. Але це лише припущення. Ми можемо хіба робити експерименти, щоб зрозуміти, як цей смог міг би взаємодіяти з атмосферою. Але, на мою думку, у нас просто недостатньо даних, щоб щось стверджувати.

Навіть якщо ця ядерна війна матиме обмежену територію, вона може вплинути на клімат, який підірве глобальні поставки продуктів. За іншими припущеннями, це спричинить лише короткострокові ефекти, які не сильно будуть відрізнятися від погодних явищ. Такий саме або навіть більший ефект на клімат може спричинити виверження вулкану. Але це все гіпотези, і якщо нам пощастить, ми ніколи не дізнаємось, правдиві вони чи ні.

І знову ж таки, в світі робили випробування ядерних бомб. Нам відомо, що вибух однієї бомби не призводить до якихось апокаліптичних наслідків. А вибух скількох призведе? 10? 15? 25? Ми не знаємо! Ми ніколи цього не робили. Ми ніколи не запускали 25 ядерних бомб на міста, ліси та інші речі, які горять.

Випробування проводили в пустелях, тундрі, на островах. Там, де не так багато предметів, які можуть горіти. Навіть якщо взяти досвід Хіросіми та Нагасакі: в Другій світовій ці міста не були так забудовані, як сучасний Київ. У нас зараз все з пластику? Які наслідки це матиме в результаті ядерного вибуху? Ми не знаємо!

Довідка

Ядерна зима – це гіпотеза, що в результаті ядерної війни клімат на Землі глобально зміниться. Вважається, що в результаті викиду в стратосферу великої кількості диму і сажі, масштабних пожеж при вибуху 30%-40% накопичених у світі ядерних бомб, температура на планеті повсюдно знизиться до арктичної через суттєве підвищення кількості відбитого світла.

– Є цікава симуляція від Норвезького нобелівського інституту. Там сказано, що в епіцентрі вибуху смертність практично 98%. І все навкруги не просто згорає, а випаровується.

– Так, є території, дуже близькі до епіцентру, які я називаю "безнадійною зоною". Там ти нічого не можеш зробити. Якщо ти опинився там, то все. Це кінець.

Є територія, де ти 100% виживеш. Так, в твоєму домі може вибити вікна, але ти будеш жити. І є ще дещо між цими територіями. Місцевість, де ваше виживання може залежати від ваших дій. Не на 100%. Але шанси є.

Наприклад, якщо люди підуть в укриття, то 30% виживе. Я кажу дуже приблизно. Люди дуже фаталістично ставляться до ядерної зброї: я нічого не зроблю, я помру. Це не зовсім так. Так може бути. Але якщо є ризик ядерної загрози, і ви раптом побачили неймовірно яскравий спалах, яскравіший за сонце, сховайтеся в укриття якомога скоріше. Це дуже підвищить ваші шанси на виживання.

– Що ви загалом могли б сказати про цю війну та про ядерну загрозу?

– Те, що відбувається, неможливо прийняти. Але у мене є сподівання, що це дозволить багатьом людям переглянути своє ставлення до війни.

Американці загалом мають занадто багато ентузіазму щодо війни. Але мої студенти зараз нажахані війною в Україні.

Вони не були нажахані Сирією, хоча мали б бути. Тут в Нью-Йорку дуже багато українців. Ми ходимо в українські ресторани, дружимо з українцями. Ця війна сприймається на персональному рівні.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram