Після Бучі, Краматорська, Маріуполя: Подоляк розповів, як змінилися перемовини з Росією та чим займається Абрамович

Після масових вбивств у Бучі, Краматорську та Маріуполі неможливо сприймати переговори з Росією беземоційно.

Про це повідомив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі Радіо НВ.



"У нас було дуже вдале формульне рішення, як вийти з війни і як отримати для України гарантії безпеки з погляду того, щоб не повторилася ситуація, коли ми один на один [залишаємося] із дуже агресивною імперією під назвою Російська Федерація. <...> Після цього ми отримали жахливо фантастичну історію в Київській області, яка суттєво змінила переговорний фон. Після Бучі емоційно сприймати переговори сухо вже неможливо. І після цього ще був Краматорськ — вбивства людей на вокзалі, а після цього ми маємо Маріуполь, який фізично нищать, а там є діти є", — зазначив Подоляк.

Водночас, додав він, процес триває, сторони очікують розвитку подій на війні:

"Йдуть робочі юридичні підгрупи, які допрацьовують договір про гарантії безпеки для України щодо відповідності його міжнародному праву. Йдуть політичні консультації на рівні політичних радників країн — потенційних гарантів. Це все йде, але паралельно з очікуванням того, що буде все ж таки відбуватися на полях зіткнення".

17 квітня одразу два американських видання повідомили про візит російського олігарха Романа Абрамовича до Києва. Подоляк зазначив, що не має інформації щодо приїзду мільярдера в українську столицю, але роз’яснив його роль у переговорах з Росією:

"Він є членом російської делегації насамперед. Але він виконує у ній функцію медіатора, який має робити [так], щоб діалог все ж відбувався з урахуванням дуже-дуже негативного ставлення нашого, наприклад, до російської делегації, чи російської делегації, яка продовжує вважати, що вони тут займаються якоюсь денацифікацією, [до нас]. Його задача ці кути згладжувати".

Переговори між Росією та Україною: що відомо

Росія та Україна після початку повномасштабної війни провели серію переговорів. Після кількох зустрічей на території Білорусі переговори перейшли у дистанційний формат.

Спочатку Кремль ставив ультимативні вимоги Києву, зокрема щодо демілітаризації й денацифікації, які російський диктатор Володимир Путін оголосив метою загарбницької війни Росії проти України. З часом позиція країни-агресора на переговорах пом’якшилася.

Основною темою обговорень, де позиції сторін найбільше зблизилася, є нейтральний статус України та відмова Києва від вступу в НАТО. Україна хоче в обмін на це отримати гарантії безпеки, що включають негайну військову допомогу у разі агресії від країн-членів Радбезу ООН. Переговори з цього приводу між Києвом та можливими гарантами тривають.

Водночас питання окупованих Росією територій залишаються невизначеними. Росія проти обговорення статусу окупованого нею Криму, який Кремль вважає своєю територією. Українська делегація на зустрічі у Стамбулі наприкінці березня заявила, що питання Криму пропонується винести на окремі переговори. Передбачається, що вони можуть тривати до 15 років і в цей час сторони зобов’язуються не розв’язувати питання воєнним шляхом.

Водночас питання окупованих з 2014 року РФ територій Луганської та Донецької областей, які Москва вважає окремими республіками, будуть вирішувати безпосередньо Путін та Зеленський. Вони можуть зустрітися, як тільки переговорні делегації закінчать роботу над документами.

Передбачається, що під час зустрічі Путін і Зеленський можуть підписати договір між РФ та Україною. Низка країн, зокрема Швейцарія, Туреччина та Ізраїль, запропонували свою територію для проведення зустрічі.

У Кремлі не відкидають можливості проведення зустрічі Путіна та Зеленського під час підписання договору, однак заявляють, що це залежатиме від характеру документа.

Мирний договір, за словами президента України, має бути схвалений українцями на референдумі. При цьому проведення референдуму можливе лише після виведення Росією своїх військ з території України та скасування воєнного стану в країні.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram