Факти, що засвідчують небажання російських військових та нацгвардійців брати участь у війні проти України, були відомі з перших днів вторгнення, з посиленням боїв відмовників та дезертирів ставало дедалі більше. З допитів російських полонених та перехоплених розмов окупантів із родичами випливає, що командири загрожували їм в’язницею за непокору.
НВ розбирався, наскільки масовими у російських військах є відмови від "українського відрядження", що відбувається з тими, хто категорично заперечує проти відправлення на фронт, і як це може вплинути на боєздатність сил агресора.
…Про те, що близько 60 військовослужбовців однієї з частин 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії РФ (місто Псков) відмовилися їхати в Україну для участі у військових діях, 7 квітня повідомило видання Псковська губернія. Десантників вивели на територію Білорусі, після чого повернули на місце дислокації до Пскова. Багато хто повертатися на війну відмовився.
Їм загрожують кримінальним переслідуванням за дезертирство чи невиконання наказу, але "вони й (що важливо) їхні сім'ї наполягають на своєму", стверджує газета. За її даними, командування частини не приймає рапортів на звільнення, тому багато хто подає їх через військову прокуратуру.
Йдеться про "елітні" десантні підрозділи армії агресора. Втім, "епідемія" відмов від участі в путінській авантюрі торкнулася практично всіх родів військ та регіонів Росії.
"Нехай краще посадять, ніж уб’ють"
25 лютого командування запропонувало взводу оперативної роти ОМОН РФ Пластун вирушити з окупованого Криму на материкову Україну. Командир та 11 бійців відмовилися. Їх повернули до Краснодара, а потім звільнили. Усі омонівці подали позови щодо незаконного звільнення, але пізніше дев’ять із них відкликали скарги, повідомляла російська правозахисна група Агора.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
