Місяць війни з російською ордою до невпізнанності змінив вигляд десятків українських міст,. До невпізнанності змінилися й держава та її фінансова система.

До війни Україна була відкритою економікою: одним з найбільших експортерів агропродукції, великим гравцем на світовому ринку металургії та ІТ-послуг. Левову частину надходжень до бюджету становили податки з імпорту, який безперервно надходив через великі українські порти на узбережжях двох морів.

З 24 лютого економіка практично зупинилася. Компанії, які працюють у охоплених активними бойовими діями зонах, відповідають за половину українського ВВП. Найближчим часом вони не зможуть сплачувати податки. Так само як і їхні працівники, які втратили роботу.

З початком війни фінансові можливості країни майже обнулилися, тоді як потреби зросли у рази.

Де уряд бере кошти і як працює бюджет воєнного часу?

Як працює бюджет у воєнних умовах?

Режим роботи державних фінансів в умовах воєнного стану кардинально відрізняється від звичайного.

В мирний час Україна жила за законом про державний бюджет на відповідний рік. Щоб хоча б трохи змінити суму видатків чи доходів, доводилось вносити зміни в закон, а це голосування в Раді, підписи, оприлюднення. На це йдуть дні, а інколи місяці, яких зараз немає.

У воєнний час для перерозподілу коштів у бюджеті голосувань Ради не потрібно. Бюджетний кодекс надає уряду право практично на власний розсуд розпоряджатися наявними коштами, спрямовуючи їх на найбільш необхідні потреби.

Ба більше, за день до початку широкомасштабного вторгнення окупантів депутати дозволили уряду перерозподіляти будь-які видатки на оборону та захист держави навіть без запровадження воєнного стану.

Попри це, починаючи з 24 лютого парламент тричі вносив зміни до закону про бюджет 2022 року. Ними, щоправда, майже не змінювалися напрямки використання державних коштів, а, наприклад, надавалось право Національному банку достроково переказати свій прибуток до казни.

На що витрачаються кошти?

В умовах обмежених ресурсів влада обережно ставиться до видатків. Усі вільні кошти спрямовуються на оборону.

Як розповідав в інтерв’ю ЕП міністр фінансів Сергій Марченко, держава фактично відмовилася від усіх видатків, які мали піти на капітальне будівництво чи розвиток. А це близько 140 млрд грн.

"Ми скоротили всі капітальні видатки, спрямувавши їх у резервний фонд. Крім того, ми не фінансуємо видатки розвитку і в обмеженій кількості – поточні та захищені видатки", – зазначив він.

До захищених видатків відносять, зокрема, зарплати працівникам бюджетної сфери, оплату комунальних послуг, закупівлю енергоносіїв та ліків, обслуговування державних і місцевих боргів.

Зараз держава фінансує навіть не усі захищені видатки. Фактично наразі 100% забезпечені коштами лише витрати, які пов'язані з обороною, виплатою соціальних платежів (пенсії, зарплати бюджетникам) та обслуговуванню державного боргу.

За даними Міністерства фінансів, у січні-березні 2022 року план видатків виконано на 67,8% – не в останню чергу саме через перенаправлення фінансування на пріоритетні в умовах війни напрямки.

Звідки гроші в бюджеті?

Держава фактично фінансує лише три напрямки видатків, з багатьох існуючих, але й для цього владі потрібно десь взяти кошти. А з цим є проблеми.

До війни бюджет переважно наповнювався коштом від сплати податку на імпорт товарів. Так, на 2022 рік Мінфін планував зібрати з імпорту 405 млрд грн ПДВ, з акцизного податку (алкоголь, тютюнові вироби, енергоносії) – 76 млрд грн, мита – 37,5 млрд грн.

Загалом лише непрямі податки з імпортних товарів цьогоріч повинні були скласти майже 520 млрд грн або 40% від усіх доходів бюджету.

Проте наразі з митниці вдається зібрати лише п'яту частину запланованих надходжень. При очікуванні у 39 млрд грн за березень до бюджету від Державної митної служби надійшло лише 7 млрд грн.

Аналогічна ситуація зі збором податків: поточні надходження від Державної податкової служби становлять лише 15-20% від довоєнних показників. Основна причина – закриття багатьох підприємств, знищення складів та промислових потужностей на півдні, сході, півночі та центрі країни.

Щоб компенсувати ці втрати уряду довелось просити державні підприємства та Національний банк достроково перерахувати до бюджету прибутки 2021 року. Хоча за планом це мало статись у квітні-червні.

Так, від Нацбанку вже на другий день війни надійшло 19 млрд грн, від ПриватБанку на початку березня – 28 млрд грн, а від НАК "Нафтогаз" наприкінці березня – 2,3 млрд грн. Загалом у вигляді дивідендів державні підприємства за березень перерахували 32,5 млрд грн.

Таким чином у березні план доходів бюджету виконали на 93%.

"Прискорення отримання певних видів надходжень створює додаткові ризики для виконання держбюджету у майбутні періоди. Без них у березні доходи бюджету були б на 37% нижчі за план", – зазначає керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Дарина Марчак.

Тобто, отримані у березні кошти від НБУ та держкомпаній вже не надійдуть до казни у ті місяці, коли уряд на них розраховував при складанні бюджету 2022 року. І в Мінфіні цю проблему усвідомлюють.

"Зараз питання з надходженнями філософське. На жаль, надходження прогнозовано впали, і впадуть ще більше. Зараз основні фокуси на запозичення", – констатував Сергій Марченко.

На який період вистачить фінансів?

Ключовим фактором, від якого залежатиме здатність держави фінансувати оборону та інші необхідні видатки у ході війни та по її завершенню є те, як швидко відновлюватиметься економіка.

Складно передбачити, скільки підприємств в короткостроковій перспективі відновлять роботу. Передусім, через те, що активна фаза воєнних дій все ще триває. Російські терористичні війська продовжують обстрілювати українські міста – навіть ті, які знаходяться далеко від лінії зіткнення.

Українська влада розуміє критичну роль відновлення роботи економіки у протидії агресору. Саме тому там вже анонсували спрощення податкових та митних правил на час війни.

Зокрема, бізнес з оборотом до 10 млрд грн отримав право перейти на спрощену систему оподаткування та сплачувати лише 2% від доходів незалежно від кількості найманих працівників.

Експерти попереджають, що хоч ця система й спонукатиме підприємців відновлювати економічну активність, вона несе значні ризики для фінансової стійкості країни.

"Перехід частини компаній на спрощену систему призведе до подальшого зниження надходжень ПДВ", – зауважує Марчак та нагадує, що єдиний податок, який сплачуватимуть такі підприємства, йтиме до місцевих бюджетів, а не до державного. Тобто, це не дозволить перекрити зростаючий дефіцит бюджету.

Другий важливий чинник здатності уряду фінансувати видатки – надходження зовнішньої допомоги. За підрахунками KSE, у наступні місяці, щонайменше, половину державних витрат покриватимуть коштом зовнішніх запозичень та грантової допомоги.

Однак, якщо внутрішніх та зовнішніх надходжень не вистачатиме, існує ще "план Б".

"Якщо міжнародні партнери не будуть допомагати Україні достатньою мірою, а активна фаза війни триватиме ще довго, в уряду є "інструмент останньої надії" – фінансування видатків за рахунок прямого фінансування держбюджету з боку НБУ", – зазначає Дарина Марчак.

Сумарна вартість облігацій, які через війну дозволено придбати – 400 млрд грн. Поки що НБУ придбав ОВДП на 20 млрд грн. Зі збільшенням цієї суми зростатимуть інфляційні ризики, тож до цього інструменту в уряді і в банківському регуляторі планують вдаватися лише у разі крайньої потреби.

Чи можливий дефолт?

Частину з отриманих позик та грантових коштів Україна спрямує на погашення боргів. На щастя, 2022 рік не складний з точки зору виплат за державними запозиченнями.

Традиційно складним буде вересень, коли доведеться віддати 54,13 млрд грн, з яких 51 млрд грн за зовнішніми боргами, тобто у валюті.

Для вересневих виплат у Мінфіну є запас. Зокрема, ще невикористані кредитні гарантії уряду США на 1 млрд дол, під які Україна може випустити євробонди.

Але крім вересня, уряд має здійснити значні погашення у травні, червні та листопаді – на 68,3 млрд грн, 51,7 млрд грн та 45,6 млрд грн, відповідно.

В уряді запевняють, що в змозі вчасно та у повному обсязі платити кредиторам. Так, попри початок активних військових дій, Мінфін 1 березня виплатив 292 млн дол купону за єврооблігаціями.

"Зараз для нас важлива довіра іноземних кредиторів. Ми хочемо позичати гроші, отримувати гранти, мати стабільні зв’язки з нашими закордонними партнерами, тому ми маємо бути відповідальними", – пояснив в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Саме завдяки відповідальності уряду перед кредиторами Україна наразі чи не вперше в історії має вищі кредитні рейтинги, ніж терористична Росія. Остання неодноразово натякала на те, що може допустити дефолт, щоб "помститися" Заходу, який заблокував значну частину її золотовалютних резервів.

У майбутньому відповідальність перед кредиторами дозволить Україні залучати достатньо коштів для повоєнної відбудови. Наразі ж хороший борговий імідж дозволяє отримувати від західних партнерів необхідні кошти для функціонування видатків держави в умовах війни.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram