«Працюю і в Мілані, і тут, удома»: буковинка за рік навчилася нової справи та відкрила салон краси - відео

Марія Дзензерська всього за рік навчилася нової справи – перманентного макіяжу, стала професіоналом у цій галузі – першою top-coach команди "Лідер" на Буковині та відкрила власний салон.

Своєю історією успіху вона поділилася з "Молодим буковинцем".



Ще в підлітковому віці Марія разом із батьками переїхали жити до Мілана. Там пройшла навчання з перукарської справи та мейкапу, нарощення та ламінування вій, манікюру. Декілька років працювала. Однак згодом вирішила, що хоче розвиватися зовсім в іншій справі.



– Я розуміла, якщо займатися нарощенням вій, ламінуванням та манікюром, – це шкодить здоров’ю. Ти дихаєш випарами клею, праймера, всіх хімічних речовин. Мені не дуже це подобалося. Крім того, я людина амбіційна, хочу розвиватися, чогось досягти, тож особливу увагу звертаю на заробіток. А перманент – це зовсім інша справа, інший рівень і інша оплачуваність. Однак я розуміла й те, що навчитися цього можна тільки в хорошого майстра, – розповідає дівчина.



"І працювала, і доглядала за малюком"

Перманентний макіяж – це внесення пігменту під верхній шар дерми за допомогою голки. По суті, це мейкап, який не змивається і може триматися від року до двох. Виконується перманентний мейк на декількох ділянках: брови, губи, повіки (стрілки).

– Я була вагітна. Для себе вирішила, що після народження дитини піду вчитися. Тоді здавалося, що все це просто. Коли ж народила дитину, постала перед труднощами материнства. Це було не так легко. Усе ж я знайшла жінку, яка мене навчала перманентного макіяжу. Оплатила навчання: воно мені обійшлося у 2,5 тисячі євро. На матеріали для роботи пішло ще півтори-дві тисячі євро. Було складно, доводилося і вчитися, і доглядати за маленькою дитиною. Оплачувати няню я не мала можливості. Дитя завжди було зі мною. Пройшла навчання, але не була задоволена результатом. Жінка, в якої я працювала, не була професіоналом, вона робила все посередньо, – розповідає Марія Дзензерська.



Після цього Марія навіть вирішила покинути цю справу. Та, на щастя, мама таки змогла переконати її. Порадила спробувати навчатися в інших майстрів.

– Почала знову шукати різні школи. І так сталося, що я натрапила на роботи Юліани Дружиніної. Тоді я й навіть подумати не могла, що це українка. Я переглядала її роботи – вони були на дуже високому рівні. Коли зрозуміла, що вона з України, не вагаючись, записалася на навчання до неї. Я просто марила цим, переглядала всі світлини її робіт у соцмережах. Але саме тоді загострилася ситуація з коронавірусом. Було складно наважитися поїхати. Маленька дитина на руках, перетнути кордони складно, в Мілані вже налагодився мій розпорядок. Крім того, у мене виникли сімейні проблеми з першим чоловіком, ми були на стадії розлучення. Я розуміла, що це великий крок – все залишити й на деякий період переїхати в Україну. Залишившись без будь-якої підтримки, я беру дитину, сідаю в літак і лечу в Україну, – каже Марія.

"Розпочався новий етап у моєму житті"

Для дівчини це стало неабияким ризиком. Через пандемію коронавірусу навчання могли скасувати або ж перенести. Крім того, Юліана Дружиніна була на дев’ятому місяці вагітності. Марія каже, що розуміла: якщо не потрапить на навчання, невідомо коли б випаде наступна нагода.



– На період навчання я найняла для дитини няньку. Приїхала до Луцька – абсолютно не знайомого для мене міста. У групі нас було 12. Це навчання стало дуже цінним для мене. До деталей пам’ятаю, як минув мій перший день. Тоді розпочався новий етап у моєму житті. Я уважно слухала кожне слово. Згодом самостійно пробували виконувати процедури на моделях. Підтримка Юліани додавала мотивації. Той період був дуже важким. Мені потрібно було і дитину доглядати, і виконувати домашні завдання, – розповідає майстриня.

Після закінчення навчання дівчина повернулася до Італії й почала там працювати. Однак карантин вніс свої корективи. Зменшилася кількість клієнтів. Тоді вона й вирішила знову повернутися в Україну.

У Кельменцях дівчина винайняла приміщення та відкривала свою студію краси. Власноруч її облаштовує та починає приймати там перших клієнтів.

– На цьому я не зупинилася. Почала їздити Україною і брати участь у різних майстер-класах. На одному з таких серед учасників розігрувався подарунковий квиток на участь у третьому незалежному чемпіонаті України з перманентного макіяжу, заснований Юліаною Дружиніною. Я виграла квиток. Перед цим я пройшла тренерський курс і 18 серпня стала першою представницею академії Юліани Дружиніної "Лідер" на Буковині та топтренером із навчання перманентного макіяжу. Зараз я не тільки працюю в цій сфері, а й навчаю перманентному макіяжу. А ще планую і надалі брати участь в різних чемпіонатах, – розповідає Марія.

Каже, що до неї часто приходять клієнти від інших майстрів, щоб переробити неякісну роботу.

У Маріїному салоні можна зробити перманентний макіяж губ, брів і повік, а також нарощення волосся та пірсинг. У травні вона планує відкрити перший в Чернівцях філіал академії "Лідер", і всі охочі зможуть не тільки записатися на процедури, я й пройти навчання цьому.



– Я живу і працюю на дві країни. Поки я тут, у Мілані ведеться запис на мої послуги. Коли я їду туди, запис ведеться тут. А ще в моїх планах відкрити школу перманентного макіяжу за кордоном. Я хочу просувати нашу команду "Лідер" на європейському рівні. Крім того, разом із моїм другим чоловіком ми розширюємося, розвиваємося, він мені теж допомагає. Ми придбали лазер на видалення перманенту – карбоновий пілінг.
На ньому працює чоловік. Зараз очікуємо на другий лазер із видалення волосся, – ділиться планами дівчина.

– Я хочу довести власним прикладом, що за рік можна досягти своєї мети, здійснити плани. Головне – бажання і невпинна праця. Адже мрії не працюють, якщо не працюєш ти. І я завжди слідую цьому принципу, – каже дівчина.





Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram