Уряд запровадив державне регулювання цін на низку харчів до кінця дії карантину. Відповідну постанову Кабмін ухвалив на засіданні 12 січня.
Цим рішенням Кабмін заборонив встановлювати торговельну націнку понад 10% на ряд продуктів.
Наприкінці 2021 року уряд встановив граничну націнку на хліб пшенично-житній та батон, йдеться в публікації "Молодого буковинця".
Зараз до цього списку додали ще дев’ять продуктів:
- крупу гречану;
- цукор-пісок;
- борошно пшеничне вищого ґатунку;
- макаронні вироби вітчизняного виробництва;
- молоко пастеризоване жирністю 2,5%;
- олію соняшникову;
- яйця курячі категорії С1;
- птицю (тушку курячу);
- масло вершкове з жирністю 72,5%.
Своє рішення уряд мотивує тим, що за попередній рік ціни на ці продукти, які мають особливий попит із боку вразливих верств населення, суттєво зросли.
"Просто поставили перед фактом"
Дві великі торговельні мережі виступили проти державного регулювання цін, заявивши, що з ними ніхто не радився.
Зокрема, компанія METRO Україна закликає уряд скасувати цю постанову.
– Оптова бізнес-модель та операційні процеси нашої компанії дають нам можливість пропонувати покупцям конкурентні ціни на всі товари нашого асортименту, у тому числі й на соціально значущі. Окрім того, ринок торгівлі в Україні сам по собі є надзвичайно конкурентним, що стимулює його гравців до постійного вдосконалення пропозицій. Однак державне регулювання цін, на жаль, повертає нас до радянських методів планової економіки, що може призвести до дефіциту товару на полицях магазинів, – коментує Олена Вдовиченко, директорка METRO Україна.
Гендиректор мережі АТБ Борис Марков заявив, що встановлена планка націнки не більше 10% "не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. А отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення".
– Виробники сьогодні змушені підвищувати ціни з причин зростання цін на енергоносії, а також інших факторів, що впливають на формуванні собівартості продукції. Причому ця тенденція, за багатьма прогнозами, тільки посилюватиметься… Багато виробників уже заявляють про неефективність постанови, яка не вирішує для них базових проблем (витрат на енергоресурси, сировину тощо), – пише гендиректор АТБ.
"Погіршиться якість, або зменшиться упаковка"
Економіст Андрій Новак пояснює, що таке рішення уряду призведе до погіршення ситуації як для виробників, так і для торговців.
– З одного боку, держрегулювання цін на соціальні продукти ніби благородна мета з боку уряду. Але є маленький нюанс: ми з початку незалежності живемо і працюємо в умовах ринкової економіки, а не комуністичної. А в ринковій економіці держава не може встановлювати ціни. Вони формуються із собівартості продукції та попиту і пропозиції товару на ринку.
- Якщо ж штучно обмежувати торговельною надбавкою чи взагалі ціною, то виробник змушений звільняти працівників, менше сплачувати податків. І в результаті благородна мета обертається негативними економічними процесами. Зараз у всіх виробників зросла вартість продукції через різке зростання цін на всі енергоресурси (газ, електроенергію, пальне). Заходи, яких вживає уряд, будуть змушувати виробників використовувати маркетингові методи, щоб покрити витрати. Чи виготовляти товар гіршої якості, а чи зменшувати упаковку… Може бути й таке, що торговці просто не продаватимуть продукти, які підпадають під державне регулювання, адже їм це не вигідно, – пояснює Андрій Новак.
Такої ж думки дотримується Богдан Сторощук, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії менеджменту та адміністрування Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.
– Це, однозначно, неефективне рішення. Воно вводиться через стрімке зростання цін на продукти. Глобальні причини цього дві. Перша – у нас монополізовані ринки, абсолютно всі. У розвинених країнах уряди здійснюють дуже сильну антимонопольну політику. У нас немає такої політики навіть на національному рівні. Як свідчить історія, і це підтверджується математично: за монополії ціни завжди будуть вищими, обсяг продажу меншим і якість гіршою. Друга глобальна причина – ми вже декілька років маємо позитивний платіжний баланс. Тобто обсяг валют, що йде в Україну, перевищує обсяг, що йде з країни. Пропозиція долара в цілому протягом останніх років перевищує попит на нього. Відповідно, є тенденція до зміцнення долара і зростання цін на вітчизняні товари.
- Держава хоче регулювати ціни через карткову систему. Історія свідчить, що успішних прикладів такої діяльності не було. Навіть у розвинених країнах картки використовувалися короткотривало, коли були реальні проблеми. Бізнесу потрібно покрити витрати на ці продукти. Якщо їм це не вигідно, вони перестануть цим займатися. Відповідно, навіть товари за картками стануть у дефіциті, виникатимуть зловживання, посилиться корупційна складова, - пояснює Богдан Сторощук.
"У збиток ніхто не стане працювати"
Заступник директора Чернівецького хлібокомбінату Василь Сандуляк розповідає, що на якість продукції таке рішення не вплине, але може позначитися на обсягах виробництва та працівниках підприємства.
– На якість воно не вплине однозначно. Адже для нас важливіша якість, аніж кількість. Звісно, можемо трохи менше продукції виробляти. Але ми як купували якісне борошно, так і продовжимо це робити. Це може вплинути на ціну, адже в збиток ніхто не стане працювати. Також ми не зможемо підвищувати працівникам заробітну плату, можливо, не уникнути скорочення. Якщо підніметься ціна на паливно-мастильні матеріали, на сировину, в першу чергу на борошно, у нас не буде іншого виходу, як підвищувати ціни, – пояснює Василь Сандуляк.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
