Чернівецьке тролейбусне управління набирає на роботу водіїв, бо їх постійно не вистачає. Запрошують водіїв і тролейбусів, і автобусів.

Про це йдеться у публікації "МБ" від 13 січня, пише molbuk.ua



В оголошенні майбутнім водіям обіцяють безкоштовне навчання, повне соціальне забезпечення та… безкоштовний проїзд у міському електротранспорті.

"Водіїв тролейбусів треба завжди"

Як розповів "МБ" заступник директора ЧТУ Сергій Андрущак, зарплата водія-початківця становить від 15 тисяч гривень. Посадовець зауважує: кадри потрібні завжди, особливо на тролейбуси.

Що ж до водіїв на нові автобуси, які закупила міськрада для ЧТУ, то їх поки що записали в резерв.

"Наразі усі вакансії на водіїв автобусів заповнені, і деякі працівники ще навіть перебувають у кадровому резерві. І щойно ми будемо готові запустити нові автобуси на маршрути, то зможемо їх відразу укомплектувати фахівцями, які будуть займатися технічним обслуговуванням, та водіями. Але надалі тролейбусне управління продовжуватиме розширення автобусного парку, тож ми знову повернемося до питання пошуку та набору фахових водіїв автобусів.

"Що ж до водіїв тролейбусів, то потреба у них актуальна завжди. Усього у нас є 103 місця для водіїв тролейбусів, із них вакантними є 60. Чимало наших водіїв працюють по 20, 30 і навіть 40 років. Такі досвідчені працівники є особливо цінними для підприємства.Водночас завжди тішимося новим кадрам".

Сергій Андрущак принагідно також звертається до водіїв автомобілів із проханням не порушувати правила паркування у місті. Бо через це, мовляв, тролейбуси, а разом із ними і пасажири, щодня потерпають від незручностей.

"Просимо чернівчан не паркуватися довкола Соборної площі з порушенням правил дорожнього руху та правил паркування. Тому що це не тільки незручність одному водію чи тролейбусу, а тисячам чернівчан, які користуються електротранспортом", – зауважує. А також закликає всіх користуватися тролейбусами. Це значно дешевший вид транспорту, ніж маршрутки, до того ж екологічно чистий.

"Їздять, кому як хочеться"

Кореспондентка "МБ" навідалася також до тролейбусного депо. Там поспілкувалася з водіями, можна сказати, ветеранами своєї професії.

До прикладу, Святослава Кабюк працює водійкою тролейбуса вже 35 років. Каже, пішла на курси водіїв ще юною дівчиною. Звідти вийшла на роботу, і так – досі. Хоча перспектива була стати медиком – жінка вступила спочатку до медучилища. Проте ще на першому курсі збагнула, що то не її, і покинула, промінявши на фах водійки. Хоча батьки лаяли доньку, проте вона стверджує – зовсім не шкодує. І запевняє: попри труднощі професії, завжди ходила на роботу як на свято. Ото лише останнім часом Святослава Миколаївна вже не з такою радістю приходить працювати. Каже, що міська влада не дбає про розвиток тролейбусної мережі, натомість опікується лише маршрутками. Через це мине ще трохи часу – і буде ні на чому їздити, ні кому кермувати.



"Коли я тільки прийшла працювати, на вулицях було дуже мало автомобілів. Найрозкішнішою машиною була "Волга", – пригадує Святослава Кабюк. – А от зараз нам дуже важко працювати, бо рух надзвичайно ускладнений. Таке враження, що поліція не працює. Ставлять машини, кому де заманеться і кому де вигідно. І не думають, що має їхати громадський транспорт. Колись такого не було. Хотілося би, щоби міськрада звертала трохи увагу на електротранспорт. Бо опікується тільки автобусами. А тролейбуси – це ж екологічно чистий транспорт, і здалося би його розвивати. Але, певне, там, у міськраді, владники мають свої амбіції, і вважають, що їм тролейбусів як таких не потрібно. До прикладу, нам пообіцяли, що буде 30 нових тролейбусів. У результаті закупили автобуси. Але чому би натомість не докупити тролейбусів? Адже не всі люди спроможні платити за проїзд в маршрутках. Ті, хто не хоче платити, чекають на тролейбус. Якщо ми проїхали перед маршруткою, значить, підхопимо трохи пасажирів. Якщо ж після маршрутки – веземо лише пільговиків. Це лотерейний квиток", – з гіркотою каже жінка.

Загалом, зауважує, до тролейбусів у влади більше вимог, ніж до маршруток. Тролейбуси постійно перевіряють: чи чисті, чи не порушують вимог карантину, моніторять графік руху. Тоді як маршрутки, каже, їздять, як хочуть.

"Такий безлад коїться. У нас колись 11-12-ий маршрути автобусів мали свій графік через 5 хвилин. А зараз вони їдуть, як хочуть, на кожній зупинці чекають, поки не наберуться пасажири. У нас перевіряють салон: чи чистим виїжджає на лінію. А маршрутка виїжджає яка-небудь, і ніхто їй нічого не каже. І чому міська влада не введе електронний квиток для маршруток, щоби бачили, куди і скільки грошей іде? Якщо в тролейбусах є е-квиток, то і в маршрутках має бути", – розмірковує.

"У нас люди не поважають одне одного"

Водійка провадить, що прокидатися треба рано-вранці: о 4, а то й 3-ій годині ночі. Зміна триває 8 чи навіть 12 годин. Вихідний лише один на тиждень, але всі вже звикли до такого графіка і не скаржаться. Адже що більше годин відпрацював, тим більше отримаєш зарплатні.

Пані Святослава працює на першому та шостому маршрутах. Каже, дорога нескладна, але через транспорт їхати дуже важко.

"Ми часто жартуємо, що ми "міліметровщики", – сміється Святослава Миколаївна. – Уявіть, мій тролейбус має 13 метрів і важить 11 тон. Вулиці у центрі міста і так вузькі, а тут ще понаставляють машин так, що проїхати неможливо. І треба дуже обережно їхати, бо міліметр вбік – і зачепиш автомобіль, в якому лише фара 2 тисячі доларів коштує. А ще треба пам’ятати, що в салоні пасажири. Це дуже велика відповідальність! Особливо складно проїхати довкола Соборної площі та на Міцкевича повернути біля банку. Там завжди стільки машин! Ніхто не дивиться на знаки. У нас люди не поважають одне одного зовсім. Ще й пасажири можуть нахамити", – зітхає водійка.
Не дивно, що з такими "розкладами" водіїв тролейбусів не вистачає. А ті, що є, переважно пенсійного віку або допрацьовують до пенсії.

"Якщо так буде далі, то у нас дуже багато вакансій скоро з’явиться. Бо й так більше як половина пенсіонерів, – каже Віктор Дяволюк, який працює водієм у ЧТУ 44 роки. – Молодь приходить, дивиться, що треба о 3-ій ранку вставати, а лягати пізно вночі, добиратися в мороз, і тікає до Польщі. Набирають групу на навчання з 12-15 чоловік, із них можуть 2-3 залишитися. Бо це ж треба рано прийти до холодної машини, поки це все розігрієш, пальці мерзнуть. А техніка ще ламається часто. Приходиш – а твій тролейбус у ремонті. І все, сидиш без роботи, чекаєш, доки відремонтують. Раніше можна було взяти інший і поїхати собі. А зараз немає на чому їздити.

"Еге ж, раніше йшов на роботу як на свято. А зараз не дуже, – зізнається пані Святослава. – Тролейбусів не вистачає, все таке старе. Більшість треба списати і купити щось нове. Є 8 машин "Дніпро", яким по 2-4 роки. Але до них немає запчастин. Там швидко виходять із ладу плати, і їх треба замовляти через дніпровський завод аж у Кишиневі. Це займає багато часу, машини стоять місяцями без діла…"






Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram