«Усе було чорним, тільки ікона світилася»: у соборі Чернівців є чудотворна ікона Матері Божої

У соборі Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Чернівцях знаходиться чудотворна ікона Матері Божої Чернівецької "Надія безнадійних".

Про це йдеться у публікації "МБ".



До ікони "Надія безнадійних" приходять молитися у складних життєвих обставинах, особливо бездітні пари. Люди, які оздоровилися, народили дітей, приносять на знак подяки дари Божій Матері, що зберігаються в храмі.

"Приходять молитися матері"

Іконі приблизно 400 років, тобто вона вдвічі давніша від собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, 200-ліття якого недавно відзначили. Торік у Ватикані Папа Франциск благословив корони для чудотворної ікони "Надія безнадійних".

– Коли я прийшов сюди у 1995 році, то у храмі відбувалися ремонтні роботи, – пригадує адміністратор парафії, митрофорний протопресвітер отець Валерій Сиротюк. – Під стіною стояли ікони, які принесли зі Свято-Миколаївської церкви. Вони перебували там, коли наш собор закрили. Я знайшов маленький образочок із написом, що це копія чудотворної ікони у русько-католицькому храмі в Чернівцях. Одразу подумав: "А де сама ікона?". Почав переглядати стос образів – старих, побитих. І побачив чудотворну ікону в металевих ризах. На ній ми нарахували 72 дірки. Я звернувся до художника Івана Балана. У людей вдома ми знайшли копії ікони в рамках, які давали жертводавцям. Ми розібрали ікону, зняли полотно і розпочали самі відновлювати, як уміли. А в 2020 році чудотворну ікону дослідили та реставрували в майстерні Львівського музею митрополита Андрея Шептицького. Виявилося, що їй приблизно 400 років.

Чудотворна ікона називається "Надія безнадійних". "Вона опікується насамперед неплідними батьками. Так стається, що деякі подружні пари не мають дітей. Тоді приходять молитися до нашої чудотворної ікони. І трапляється диво – діти народжуються. Було вже багато випадків, коли жінки вагітніли, і ми хрестили їхніх дітей, – запевнив отець Валерій.

– Приходять молитися матері, діти яких мають різні проблеми. Коли в нашому соборі сталася пожежа, то все було чорним, і тільки чудотворна ікона світилася чистотою. Вона згуртувала довкола себе ініціативну групу вірян для будівництва у 1821 році першого на Буковині греко-католицького храму. Відомий буковинський жертводавець Тадей Туркул виготовив для ікони позолочені ризи. У 1961 році храм був закритий, а ікону Богородиці та іконостас перенесли до Свято-Миколаївського храму. 25 січня 1995 року їх повернули до собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ".

"Було багато зцілень"

У церкві Святого Пантелеймона ПЦУ, що на території онкодиспансеру, зберігається шапка святого Івана Руського, яка має цілющі властивості. Її привезла заробітчанка з грецького храму, де зберігаються його мощі.

– Цю шапку я одягаю на голови онкохворим і читаю над ними молитву до святого. Вони цілують хресне знамення на головному уборі, – розповів настоятель церкви отець Юрій Проскурняк.

– Особливо помічна ця шапка діткам, у яких виявили ракові захворювання. Було багато зцілень, хоча я не веду такого літопису. Пам’ятаю дівчинку, в якої була пухлина головного мозку. Операцію їй зробили у Києві, а в нашому онкодиспансері вона проходила реабілітацію. Майже щодня дитина приходила до храму, я вдягав їй на голову шапку святого Івана Руського і читав молитву. Незабаром дівчинці стало легше. Якось до мене звернулася жінка, у якої виявили ракову пухлину дуже великих розмірів. Лікарі планували провести хіміотерапію, а потім – операцію. Хвора прийшла до храму у відчаї. Я навчив її читати Акафіст. Вона робила це щодня вдома протягом 40 днів. Після цього пройшла повторне обстеження, на якому виявили, що пухлина зменшилася вдвічі. Операція пройшла успішно.

Священник пригадує, як до онкодиспансеру потрапила сільська жінка, яка важко працювала, аби допомогти своїм дітям. "Пухлина в неї була дуже велика. Лікарі її видалили, провели хіміотерапію, – каже отець Юрій.

– Ця жінка дуже молилася, з церкви майже не виходила. Після операції вона через три дні встала з ліжка і мовила до санітарки: "Дайте мені швабру і ганчірку, буду мити палату, бо не можу лежати без роботи". Зазвичай хвора людина звертається до лікаря і Бога. Я переконався, що одужати допомагає не лише лікування, а й молитва".



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram