Кореспондентка "МБ" поспілкувалася із директором Територіального управління Державного бюро розслідувань Владиславом ВАСИЛЬЄВИМ.
Про це йдеться у публікації "МБ"
– Чим відрізняється робота ДБР від роботи поліції?
– Державне бюро розслідувань – це правоохоронний орган, як і поліція. Ми користуємося у роботі тими ж законами, кодексами, процесуальними нормами. Наші працівники також здійснюють викриття та розслідування злочинів, але відмінність між нами полягає у підслідності. До компетенції ДБР входять розслідування, пов’язані з правопорушеннями, вчиненими чиновниками та військовими. Серед них і перші посадові особи країни, і народні депутати, судді, прокурори, поліцейські. Та йдеться не лише про них, а й, наприклад, працівників лісгоспів, які виконують правозахисну функцію із збереження лісу. Крім того, у підслідності ДБР – військові злочини. Для порівняння візьмемо автомобільну аварію. Якщо за кермом перебував правоохоронець і є потерпілі, то розслідуємо ми, в усіх інших випадках – поліція.
"Отримуємо зарплату близько 42 тисяч гривень"
– Розкажіть більш детально про ДБР: чим займаєтеся, хто працює, яка зарплата?
– По-перше, це слідчі, на яких покладено основне завдання – здійснення досудового розслідування. По-друге, це оперативні працівники, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, негласні слідчі дії. І, звісно, це працівники державної служби, які забезпечують діяльність усього механізму. За минулий рік наш штат було укомплектовано на 93%. Зарплата в нас висока. Наприклад, посадовий оклад слідчого сягає близько 42 тисяч гривень. Таким чином законодавець виключає корупційний ризик – працівнику ДБР брати хабар немає сенсу, а втратити посаду набагато гірше. Керівництво ДБР та і я, як керівник теруправління, не терпимо таких фактів у наших лавах. Потрапити на роботу непросто – потрібно пройти кілька етапів конкурсу, який відбувається у Києві на базі центрального апарату, пройти поліграф. Я навіть не знаю, хто до нас прийде працювати і кого визначать переможцем у столиці. До речі, в ДБР правоохоронців призначають на посади в області, де вони раніше не жили. Це для виключення знайомств та кумівства.
– Хто є "клієнтами" ДБР?
– Переважно це правоохоронці, військові, судді, прикордонники, працівники лісгоспів. Якщо ж говорити про тих, хто повідомляє нам про злочини, то тут все індивідуально. По суті, наші заявники – це усі небайдужі громадяни. Якщо говорити про хабарництво, то часто звертаються ті, в кого ці кошти вимагають. У випадку із викриттям протиправних схем на кордоні чи у лісовій галузі – це оперативні розробки наших співробітників.
– Від початку року скількох суддів, поліцейських, прикордонників у Чернівецькій області ви затримали на хабарі?
– Якщо говорити з початку 2021 року, тобто за 10 місяців, на території Чернівецької області було викрито хабарництво 13 осіб. Серед них левова частина – працівники Державної прикордонної служби: дев’ять осіб, керівник одного із районних управлінь Держпродспоживслужби, митник, співробітник поліції та одна цивільна особа. Усім їм наразі повідомлено про підозру. На Буковині сума отриманих хабарів тільки у справах, що вже скеровані до суду, склала близько 290 тисяч грривень.
Викрили схему хабарів у лісгоспах
– Який найбільший хабар в області був зафіксований і хто його отримав?
– Це справа щодо зловживань у лісовій сфері – тоді під час обшуків було виявлено та вилучено 97 тисяч гривень неправомірно одержаних коштів. Четверо людей (усі працівники лісової сфери до речі), займалися вимаганням коштів. За хабар вони мали назвати фірму переможцем закритого аукціону з продажу деревини. Обсяг "данини" варіювався залежно від обсягу товару (деревини дуба). У листопаді 2020 року було затримано колишнього керівника Хотинського лісгоспу за підозрою в отриманні 30 тисяч гривень. До речі, ще до затримання він встиг обійняти посаду керівника управління лісового господарства в одному з регіонів України, але свої злочинні дії не припинив і, більше того, продовжував. Потім ми виявили ще і його трьох спільників, теж працівників цього лісгоспу. У травні справу скерували до суду, наразі вона розглядається.
– За що переважно дають і беруть хабарі?
– Часто вимагають кошти поліцейські за те, що вони закривають очі на ті чи інші правопорушення. "Домовляються" як з водіями, яких зупинили в стані алкогольного сп’яніння, так і з родичами або й самими особами, яким готують повідомлення про підозру в справах різної тяжкості. Використовуючи свою посаду, залякування та людську необізнаність в юридичних питаннях, тиснуть, а люди несуть їм гроші. Схема хабарництва, яка поширена на кордоні, – за гроші прикордонники продають інформацію про час та місце перебування патрулів на прикордонних ділянках. Таким чином вони сприяють контрабанді, адже зловмисники без жодних перешкод можуть переправляти товари. Іноді це переростає у злочинний бізнес.
– Скільки справ по області і яких було передано до суду?
– У Чернівецькій області на лаві підсудних опинилися 73 особи, з них 35 військових, 11 прикордонників та стільки ж працівників лісової галузі, четверо працівників державних установ та організацій або органів державної влади, троє співробітників Нацполіції, двоє працівників кримінально-виконавчої служби, один податківець, двоє осіб, які здійснюють правоохоронні функції в інших напрямках, решта – цивільні. З останніх фактів можу згадати колишнього виконувача обов’язків заступника начальника одного з відділень Чернівецького райуправління поліції. За 1,5 тисячі доларів він обіцяв громадянину вплинути на своїх колег для закриття кримінального провадження щодо зберігання наркотиків, в якому товариш цього громадянина міг стати фігурантом. Перед судом також постане інспектор прикордонної служби одного із загонів Західного регіонального управління Держприкордонслужби за фактом скоєння вбивства. Встановлено, що увечері 13 березня 2021 року в одному з розважальних закладів Вижницького району між прикордонником та цивільною особою стався конфлікт. Під час суперечки прикордонник завдав потерпілому 11 ножових поранень, у результаті чого 22-річний чоловік загинув на місці події.
–Чому виникла ситуація, коли чоловік, який втік із місця смертельної ДТП, досі не оголошений у розшук? Відомо, що він працював митником.
– Цього літа, 16 серпня, близько шостої ранку сталася аварія із загиблою пасажиркою зустрічного авто, а водій цього ж транспортного засобу потрапив до лікарні. За кермом автомобіля, який, імовірно, допустив зіткнення, і справді був інспектор відділу митного поста "Вадул-Сірет" Буковинської митниці. Де він перебуває зараз, невідомо, але в нас немає юридичних підстав його шукати, адже він не є підозрюваним у справі. Щоб повідомити йому про підозру, ми маємо отримати докази його винуватості, тобто дочекатися завершення експертиз. До слова, із 13 експертиз у 9 вже отримано відповідні висновки. Рішення ще чотирьох експертів слідчі очікують. І якщо в процесі повідомлення про підозру митника не буде виявлено за місцем проживання, ми оголосимо його в розшук. Ми не можемо сказати багато інформації, аби не нашкодити слідству. Інтерес громадськості зрозумілий, справа набула резонансу, і обіцяю, що ми одразу надамо більше інформації через наш пресцентр, щойно це буде можливим. Наша головна мета – довести об’єктивну істину в справі, встановити всі обставини.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
