Медовий Спас або Маковія: традиції та звичаї цього свята

14 серпня відзначають перший Спас, який називають "Медовий" або "Маковея". Цього дня святять мед, мак, квіти, лікарські трави.

Цього дня церква вшановує пам’ять сімох братів Макавейських і їхню маму, які прийняли мученицьку смерть, але не зрадили віру, йдеться у публікації "МБ".



– У цю пору на городах збирали мак. Вважали, якщо посипати освяченим маком оселю, то нечиста сила покине її. Зернятками маку обсипали корову, щоби добре телилася і доїлася, – каже етнограф Микола Шкрібляк. – Освячений в церкві мед отримує особливу силу. До церкви несли святити букети, які називають "маковійчики". До них клали чорнобривці, жоржини, айстри, барвінок, а також запашні трави: м’яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій. Обрядовою їжею в цей день були печені коржі, які ламали на дрібні шматочки в макітру, заливали медом і розтертим маком. Готували також пампушки з маком, медяники та маківники.

– На Маковея святять у церкві всяке зілля, яке зберігають за образами весь рік. Якщо хтось хворів, то використовували його, бо, як казали, "освячене зело до всякої слабости здібне", – розповіла 86-річна чернівчанка Олена Меленчук. – Квіти з освяченого букети дівчата вплітали в коси, щоби не випадало з голови волосся.

На Маковея треба допомагати вдовам і сиротам, подавати милостиню – так залучаються щастя і достаток у ваш дім. Здавна вважали, що якщо хтось у Медовий Спас безкорисливо нарубає самотній жінці дров, то він ніколи не буде знати горя і голоду.

Від Маковея починаються холодні ранки, тому в народі кажуть: "Прийшов перший Спас – бери шубу про запас".

Святковою стравою були печені яблука

19 серпня святкують Преображення Господнє або другий Спас, який називають Яблучним. Цього дня у храмах святять яблука, груші, сливи, виноград, мед та обжинкові вінки з колосся жита й пшениці.

– Цього дня одягали білий одяг, брали великодні кошики з плодами саду й городу та пишні букети з колоссям жита або пшениці і вирушати до церкви святити все те, що дала матінка-земля, – розповів Микола Шкрібляк. – Після освячення плодів у церкві господар з освяченою свічкою обходив господарку, худобу та пасіку й запрошував родину до столу. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізали, виймали середину з насінням, клали всередину туди мед і запікали в печі. Готували також пироги з яблучною начинкою, які їли з узваром зі свіжих груш. Плели ритуальні віночки, які одягали на голови дітям, щоби були здоровими. Також на Преображення існував звичай дарувати плоди бідним та вбогим.

Яблучний Спас означає закінчення літа й настання осені. Дні стають коротшими, ночі – холоднішими. Тому казали: "Прийшов другий Спас, тримай рукавиці про запас". Цього дня спостерігали за погодою, бо вона віщувала якими будуть осінь і зима. Підмічали: "Якщо день сухий, то й осінь буде сухою, якщо дощ – то й осінь буде дощовою, ясно – зима буде суворою".
Ворожили на горіхах

29 серпня – третій Спас, який називають Горіховим або Хлібним.

Це останнє велике свято літа. Святять горіхи, мед, квіти, хліб.

Свою назву третій Спас отримав завдяки тому, що в цей час у лісах достигають на ліщині горіхи. Найголовніше блюдо на столі – це хліб, випечений з борошна нового врожаю.

– Колись на третього Спаса у містах і селах влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна, – розповів етнограф. – Обов’язково треба було щось купити, щоби на майбутній рік не відчувати нестачі в грошах. Особливо цінним вважалося принести з "горіхового" ярмарку полотно. Одяг для дитини, зшитий з нього, обіцяв малюкові здоров’я.

На Горіховий Спас освячують колодязі, аби вода була чистою мов сльоза. Також роблять горіхові віники, бо вважається, що сила води і горіха зробить тіло міцним і захистить від недоброго ока. Дівчата влаштовували ворожіння, аби дізнатися про свою долю. Треба було зірвати з дерева горіх та з’їсти його.

Смак плоду свідчив, що чекає на дівчину в майбутньому: якщо трапився солодкий горіх – до великого кохання, гіркий – чекай від коханого зради, недоспілий – буде важлива звістка, гнилий – до біди.

Народні прикмети

*Прийшов другий Спас – бери рукавиці про запас.
*Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
*Пройшов другий Спас – пішло літо від нас.
*Третій Спас на полотні, а хлібець – на току.
*Після третього Спаса сонце на осінь пішло.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram