RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |


Цього разу ми навідалися до мікрорайону, який охоплює частину проспекту Незалежності (так званий "новий проспект", який починається після розворотного кільця поблизу торгового центру "Майдан"), вулиці Алма-Атинську та Каспрука.

Як живеться мешканцям цього району, йдеться в публікації "Молодого буковинця" за 15-21 липня, пише molbuk.ua



Вразила кількість новобудов, які тут, наче гриби після дощу, виростають просто на очах.

Каналізацію постійно прориває

Виходжу на зупинці поблизу споруди ще радянських часів, в якій розташовані кілька управлінь міськради. Це на вулиці Героїв Майдану, 176.



Переходжу кілька метрів до вулиці Алма-Атинської – і в ніс відразу вдаряє неприємний запах каналізації. Під ногами розливається потічок. Хто з перехожих може, перестрибує ті потоки, а хто ні – мусить мочити ноги, бо обійти нереально. Йду, як то кажуть, за запахом, але довго шукати не доводиться: смердюча річечка витікає з каналізаційного люка за кілька метрів. Місцеві кажуть, тут постійно прориває, і співчувають тим мешканцям будинку №3-А на вулиці Алма-Атинській, чиї вікна в квартирах виходять у цей бік.

Помалу, спираючись на дві милиці, йде пенсіонерка Дарія Іванівна. Вона точно не перестрибне потічок, тому звертає в іншу вулицю.



"Не знаю, що вони собі там думають, – обурюється жінка. – Уже один раз би справили, та й усе. А то викликали бригаду, вони ходили, справляли, але то все на кілька місяців, а далі те саме. Хотіла посидіти тут на лавці, але не можу, не хочу дихати цим смородом. Я мешкаю в будинку №3-А, на щастя, вікна в моєму помешканні виходять на інший бік, то хоч не чутно запаху. А сусідам, в яких вікна – сюди, дуже співчуваю. Вже їм казала: люди добрі, пишіть, скаржтеся кудись! А ви кореспондентка, так? Якщо можете, напишіть в газеті про цю ситуацію, допоможіть нам її вирішити!"

"Я тут не живу, але часто проходжу, – додає перехожий Віктор Дмитрович. – І тут дуже часто таке. Мушу перестрибувати воду, а паралельно закривати ніс, щоби не дихати цими "ароматами".



Почувши, що я з газети, підходить ще одна місцева мешканка – пані Емма. Вона нарікає на іншу проблему з протилежного боку цього ж будинку №3-А на вулиці Алма-Атинській – парковку, яку влаштували на дитячому майданчику.

"Ходіть, покажу, – запрошує жінка і дорогою розповідає: – У нас і так обмаль майданчиків. А дітей багато, і їм ніде подітися. От маємо майданчик поблизу будинку, на ньому особливо нічого немає, кілька гойдалок, та й усе. Але діти собі люблять тут влітку розстелити покривала і гратися. А мешканці з цього ж будинку – я навіть не знаю їх добре – ставлять тут свої машини, по кілька штук, просто на газон. І бідолашним дітям зовсім не залишається місця".


На момент зйомки автомобілів на газоні саме не було, але це швидше виняток, запевнила пані Емма

Пані Емма згадує тітку Римму, яка раніше мешкала по сусідству, а зараз її родичі забрали десь на Рошу чи Садгору. Ото, каже, бабуся була! Нікому не давала спуску, усіх порушників порядку ганяла, всі її боялися. А зараз її немає, то й лад навести нікому. У сусідів лише й вистачає сміливості, щоби нишком обурюватися, а вголос ніхто нікому нічого не каже – бояться.

Та й сама пані Емма говорить пошепки і намагається відійти подалі від свого будинку, щоби ніхто не почув, що вона розповідає. Прізвища свого теж не називає.

Підземні смітники є, але не працюють

Поки спілкуємося, підбігає гарненька кицька строкатого забарвлення. За нею – табун кошенят. Пані Емма дістає з пакетика корм і пригощає тваринок.



"Це наша дворова кішка, років десять тут живе. За цей час народила з сотню кошенят", – усміхається жінка.
Тим часом помічаю, що столик на дитячому майданчику – без кришки, лише з залізним каркасом.
"А це спеціально зняли, – пояснює пані Емма. – Бо за столиком постійно збиралися алкоголіки – пили, матюкалися до третьої ночі. А тепер зняли кришку – і спокій".

Взагалі, додає жінка, район тут гарний, спокійний. Є необхідна інфраструктура: громадський транспорт, магазини, медичні заклади, школа. І навіть дорога гарна на вулиці Каспрука.
"Її Олексій Каспрук зробив, – зауважує. – То ми вже вболівали за нього, щоби переміг на других виборах і ще якусь дорогу відремонтував".



У районі "нового проспекту" зустрічаю Євгена Піха. Чоловік розповідає, що майже 40 років пропрацював агрономом, а тепер перебрався в місто до рідних. Мешкає тут вже два роки.

"Гуляю, знайомлюся з містом, – каже пан Євген. – І як агронома мене дуже турбує стан дерев. Гляньте, скільки на них омели! Тут ще менше, а от у парку "Жовтневий" дерева від цих паразитів вже гинуть. Треба негайно щось із цим робити! Бо як знищать зелень, опинимося у великій скруті".

У жительки будинку №108 проспекту Незалежності, молодої матусі Наталі інша проблема – дуже мало дитячих майданчиків і надмір машин.



"Маю з чим порівняти, бо раніше ми мешкали на бульварі Героїв Крут, то там майданчики на кожному повороті. А тут натомість купа машин, дітям ніде погратися. Оце, бачите, з дитиною граємося на шматку асфальту, вільному від автомобілів".



Жінка також показує на смітники за кілька метрів. Поблизу звичайних альтфатерів видніються підземні. Новенькі, навіть плівкою обгорнуті. І це було би прекрасно, але вони вже довго так стоять.



Мешканці вже давно готові висипати туди сміття, щоби не тхнуло їм під вікнами, як зі звичайних альтфатерів, але на відкриття цього досягнення цивілізації ніяк не дочекаються.



"Усі квартири давно викуплені"

Заходжу за ріг будинку і потрапляю у приватний житловий комплекс. При вході на територію встановлена попереджувальна табличка, що всі облаштовані тут зручності – лише для мешканців комплексу. На дитячий майданчик чужим – зась, паркувати "ліві" (тобто чужі) машини заборонено.



Гарні багатоповерхівки, гладенький асфальт, дитячий майданчик з десятком гойдалок. Туди-сюди ганяють на велосипедах діти. Стало цікаво глянути на тих щасливчиків, які тут живуть.

На лавочці біля будинку №114 проспекту Незалежності п’є сік подружжя – Анастасія та Василь.

"У нас тут усе чудово,–- каже пан Василь. – Це просто район такий, самі бачите, у нас тут своя атмосфера. Тут переважно підприємці мешкають. А ви вийдіть за ріг нашого кварталу – і там зовсім інша ситуація. У нас є все необхідне. До прикладу, власна котельня і людина, яка за неї відповідає. Якщо щось трапляється – працівник приходить навіть серед ночі і усуває несправність. Діти тут спокійно, безпечно їздять. Спільно з мешканцями створили вайбер-чат, в якому обговорюємо всі питання з благоустрою будинку. У чаті 400 людей, тобто майже всі жителі, і це дуже зручно – можна швидко вирішити всі питання".

Подружжя розповідає, що колись мешкали у центрі міста, і зізнаються, що це був не найкращий досвід. Тим паче, порівняно з теперішнім житлом.

"Старий фонд гарний тоді, коли ви на екскурсії приїжджаєте, – зауважує пан Василь. – Знаю, про що кажу, бо самі там жили раніше. І це просто "жесть". А, і ще, передайте нашу скаргу в Google, бо це серйозна проблема, – жартома додає чоловік. – Нашого будинку немає на карті Google! Отак: №112-ий є, а нашого, 114-го, немає! Хоча він уже 10 років як збудований".

Йду далі і просто приголомшена кількістю забудов... Охоронці, шлагбауми, які пропускають автівки лише тутешніх... Усе таке новеньке і гарненьке.



Забрідаю на територію якогось будівництва, яке, як виявилося, належить фірмі депутата міськради. Мене зупиняє прораб Микола Миколайович. Каже, сюди стороннім не можна. Розговорюємося, і чоловік веде показати розмах робіт.



"Отут, – каже, – буде підземний паркінг. Ліфт буде від верхнього поверху аж до цього паркінгу. А стіни у нас – майже пів метра! Так що сусідів не буде чутно, хіба якщо перфоратором працюватимуть".



"А яка вартість одного квадрата житла?" – цікавлюся.
"Це вам треба у керівництва питати, – відказує прораб. – Але тут квартири вже давно викуплені, ще як тільки починали будівництво. Особливу популярність мають "двушки".



Микола Миколайович випроваджує мене за територію майданчика.

А за забудовами видніється пустир. Бур’яни, будівельне сміття… І багато зелені, якої так не вистачає у розпечених сонцем висотках. Сюди ще не дісталися забудовники. Але, судячи з кількості підйомних кранів довкола, чекати вже недовго…























Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram




Редактор: Галина Олійник
17-07-2021, 22:21
Коментарів 0 Переглядів 9 336

Теги -
Люди хочуть отримати "соціальні допомоги", а втрачають тисячі гривень
Ініціаторкою її створення стала депутатка обласної ради Оксана Палійчук.
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


Захисник загинув під час контрнаступальної операції на Донеччині


Вирок суду – читати класику. Блог Юлії Пацаранюк
Чоловіка, який обікрав сестру, зобов'язали прочитати "Кайдашеву сім’ю" І.Нечуя-Левицького
“Красиве, спокійне, проєвропейське місто”. Блог Галини Олійник
Віталій Кім поділився враженнями від Чернівців та поміркував, на що зараз слід витрачати бюджетні кошти.
Кому дісталися гуманітарні швидкі допомоги – секрет: чому посадовці на Буковині не готові це розказати
Державні відомства приховали інформацію про отримувачів дорогих авто з Італії під приводом "обмеженого доступу"
ВІДЕО Переглянути все відео

До церкви приходьте на всю Великодню службу, щоби відчути велич свята, радить єпископ Феогност

У "Магістраль" ви будете навчатися з висококваліфікованими інструкторами, які підготують вас до будь-яких дорожніх ситуацій. Наші автомобілі відповідають найвищим стандартам безпеки, а навчання проводиться за сучасними методиками, що забезпечує вам не лише отримання водійського посвідчення, але й практичні навички, необхідні для безпечного водіння.

Міжнародна програма з ефектом особистої присутності за участі європейських артистів цирку та героїчного артиста, що отримав поранення під Бахмутом.

Alterra School – це територія іншого навчання. Тут поєднуються академічні студії з проєктною діяльністю. Цінностями школи є демократичний підхід, екологічність та практичність. Тьютори школи здійснюють індивідуальний супровід кожної дитини. Допомагають школярам ставити цілі та досягати їх. Сприяють розвитку емоційного інтелекту та формуванню так званих soft skills у дітей.