З 1 липня в Україні запрацював ринок сільськогосподарської землі. Відтепер можна вільно купувати та продавати земельні ділянки. Мораторій діяв із 2001 року. Він дозволяв власникам паїв здавати їх в оренду за зниженими цінами.
Земельну реформу помилково порівнюють із приватизацією 1990-х і стверджують, що через ринок землі Україна втратить кордони, а землю назавжди заберуть іноземні банки. Аналітики фактчекінгового проєкту VoxCheck проаналізували найпоширеніші міфи й фейки, котрі українці поширюють у соціальних мережах, пише gazeta.ua.
Перший міф - розпродадуть заповідники та надра.
Правда: заповідники, як інші землі природно-заповідного фонду, не можуть бути передані в приватну власність.
У законах про земельну реформу йдеться тільки про землі сільськогосподарського призначення. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення не можуть бути передані з державної чи комунальної власності в приватну — вони не пов'язані з веденням сільського господарства, зауважують у VoxCheck.
Другий міф - фермери не мають грошей і доступу до кредитів, усю землю скуплять агрохолдинги та корпорації.
Правда: Фермери, які мають у власності до 500 га землі, зможуть брати кредити в Фонді часткового гарантування кредитів.
Найближчі два з половиною роки землі сільськогосподарського призначення зможуть купувати лише фізичні особи, які є громадянами України. Дозволено до 100 га в одні руки. Із січня 2024-го купувати землю зможуть і юридичні особи, але не більше 10 тис. га.
Чи дозволяти купувати землю іноземцям, вирішуватимуть під час референдуму. Він має відбутися в найближчі три роки.
Третій міф: розпродаж української землі — це корупційна схема влади.
Правда: заборона ринку землі породила тіньовий ринок та численні корупційні схеми, які дозволяють обійти заборону.
Четвертий міф: унікальні українські чорноземи розкрадуть та вивезуть.
Правда: за роки недбалого землекористування чорноземи деградували, бо оренда землі дешева й доглядати за нею невигідно.
П'ятий міф, один із найпопулярніших: через земельну реформу Україна втратить кордони та продовольчу незалежність.
Правда: землю не зможуть купувати громадяни Росії та фізичні особи, на яких накладено санкції.
Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення забороняє продаж землі юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора, та фізичним особам, до яких застосовані санкції, навіть якщо на референдумі українці дозволять продаж землі іноземцям. Іноземцям заборонено купувати земельні ділянки розташовані ближче 50 км від державного кордону України, незалежно від рішення референдуму.
Шостий міф: земельна реформа — як приватизація у 1990-х: все скупить олігархат.
Правда: вартість української землі більша за статки олігархів, а ринок землі не має нічого спільного із приватизацією 1990-х. Тоді проводився продаж державної власності, а зараз дозволять продавати свої паї власникам земель.
Порівняння ринку землі з приватизацією некоректне. Під час приватизації 1990-х державні підприємства переходили у приватну власність за різними процедурами – викупу трудовим колективом, продажу з аукціону, корпоратизації та обміну акцій на ваучери. Інколи олігархи ставали власниками підприємств за борги або в результаті підтасовки результатів конкурсів. Земельна реформа передбачає, що українці-власники землі зможуть на власний розсуд розпоряджатися власними земельними паями — продавати чи купувати землю, здавати її в оренду, обробляти самостійно. Продаж державної та комунальної землі закон забороняє.
Сьомий міф: українськими сільгоспземлями зможуть володіти іноземні банки.
Правда: банки отримують земельну ділянку лише як заставне майно, яке потрібно продати протягом двох років.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
