Український політичний діяч, професійний дипломат, представник шляхетського роду з Буковини Микола рицар фон Василько проживав у Чернівцях на вул. Т.Шевченка. Це була одна з найяскравіших політичних постатей Буковини часів Австро-Угорської імперії.
Лідер впливової української партії Чернівців, яка в 1910 році нараховувала 15 254 особи. Майже 20 років він буву депутатом буковинського крайового сейму та австро-угорського парламенту від виборчого округу Вжижниця-Путила.
Цікаві факти:
- Рід Васильків (нім. Wassilko von Serecki, рум. Vasilco) походив із давнього буковинського роду румунських бояр, який вперше згадується в 1097 році. Вони були одними з найбільших землевласників на Буковині. Грамотою 1676 року польський король за видатні заслуги у битві при Хотині надав родині титул баронів, пізніше наступною грамотою 1855 року лицар Йордакі Василько отримав від імператора Франца Йосифа I титул барона з приставкою Серетський (Serecki) для себе і своїх нащадків. А іншою грамотою 1918 року імператором Карлом I фон Габсбурґом Василькам присвоєно титул графа.
- Організував Гуцульсько-буковинський курінь, який у складі австро-угорського війська брав участь у бойових діях 1915-16 років.
- Микола Миколайович був співзасновником та заступником голови Загальної Української Ради у Відні у 1915 році, головою був Кость Левицький.
- Працював дипломатичним представником ЗУНР в Австрії, керував дипломатичними представництвами УНР у Швейцарії, Німеччині, Італії та Угорщині у 1919-24 роках.
- Мав близькі товариські стосунки з Симоном Петлюрою. Постійно надавав йому великі суми фінансування. Також коштами Василька користувались Володимир Винниченко, Євген Чикаленко, міністр закордонних справ УНР Андрій Ніковський, голова уряду Андрій Левицький та багато інших діячів. Саме стараннями Миколи Василька, який чудово розбирався у внутрішній політиці європейських країн, коли виникла загроза для керівництва уряду УНР і для Симона Петлюри особисто, він домовився про його подальше безпечне перебування в Парижі.
- Брав безпосередню участь у підписанні територіальних мирних угод у Брест-Литовську у 1918 році, де Австрія та Німеччина погодились підтримати незалежну Україну.
- Надзвичайно важливою справою для Миколи Василька було визнання на державному рівні Австро-Угорщини назви "українець", "український" замість "русин" та "руський". Після кількох років наполегливої праці в серпні 1917 року імператор Карл І офіційно видав указ про визанння національного найменування "українець".
- Написав мемуари про своє житття у трьох томах, які досі зберігаються у Віденському державному архіві.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
