Відсутність доріг, дитячих майданчиків, перевантажений трафік, через який потріскали будинки вздовж автошляху, громадський транспорт, який їздить з великими інтервалами – це лише частина проблем, які назвали мешканці мікрорайону Рогізна, що у Чернівцях.
Про це йдеться у публікації "МБ" за 17-23 червня, пише molbuk.ua
Мікрорайон Рогізна знаходиться в Садгорі. Як пояснив краєзнавець Микола Семенюк, цю територію окреслюють вулиці Заводська та Ярослава Мудрого.
Колись Рогізна була окремим великим селом.
"Вважається, що саме на її землях у 18-му столітті створили і побудували містечко Садгора, – розповів Микола Семенюк. – Це старовинне село: якщо Садгора зараз святкуватиме 250 років, то Рогізна вже відзначила 500-річчя у 2019-му.
Перейти дорогу – справжній екстрим
Дістатися мікрорайону пан Микола радить маршруткою №13, яка курсує з зупинки по вулиці Садовій. Виходжу на вулиці Каштановій, 53, поблизу дослідної станції. Відразу звертаю увагу, що білі смужки, які позначають пішохідний перехід, стерті повністю. Є лише вказівні знаки. Але їх з-за гілля дерев та повороту вулиці не дуже добре видно. Машини гасають із такою швидкістю, що перейти дорогу видається справжнім екстримом. А людей тут доволі багато, адже поряд – транспортна зупинка, магазин.
Кілька разів на моїх очах переходили дорогу матусі з дітьми. А якийсь велосипедист, висунувшись своїм транспортом з-за високих нескошених бур’янів, мало не потрапив під бампер вантажівці. Відбувся гнівним сигналом автомобіля.
Місцеві кажуть: із початку року тут уже сталися дві серйозні аварії. Тоді власник магазину поруч обходив мешканців довколишніх вулиць, щоби підписали звернення до міськради щодо встановлення тут "лежачого поліцейського". Втім, віз і досі там, а ситуація доволі небезпечна, як мала нагоду переконатися кореспондентка "МБ".
Прошу зустрічного пенсіонера розповісти мені про найактуальніші проблеми Рогізної.
"А чого ж, розкажу, – охоче відповідає пан Петро. І, звичайно, перше, що називає, – це погані дороги. – Тут яма на ямі. Ще й машини гасають. За правилами, вони мали би їздити зі швидкістю 40 кілометрів на годину, а женуть по 80-120 км/год. Діти дорогу не можуть перейти. Причому ще й такі великогабаритні – 60-70 тонн, а мали би важити не більше 20-30 тонн. Як їдуть, то аж хата трясеться. Часом вже не розуміємо, це землетрус, чи просто машина їде. Усі старі хати повз дорогу потріскали. А от, можете самі глянути".
Пан Петро запрошує мене на обійстя свого господарства на вулиці Каштановій, 24, і показує на стіни хати, які помітно потріскали у кількох місцях.
"Цю хату будували, коли я була вагітна, 40 років тому, – розповідає дружина пана Петра. – Тоді ще й асфальту не було, і вона трималася. А зараз їдуть із такими вантажами, що аж страшно. У нас на стіні, яка потріскала, стоїть газовий лічильник, то боїмося, що будемо далі робити, якщо тріщини збільшуватимуться".
Дякую господарям і йду до зупинки. Там на маршрутку очікує пані Марія, яка забрала з дитсадка внучку Емму. Жінка їде до дріжджзаводу. Каже, автобус доводиться чекати іноді по 40 хвилин, а то й півтори години – як пощастить. А іноді дочекаєшся, а він може не зупинитися, бо заповнений. Тому всі справи потрібно планувати з урахуванням ось таких очікувань маршрутки.
Один дитячий майданчик на всю околицю
Заходжу в кінець вулиці Каштанової, у напрямку дослідної станції. Тут і справді яма на ямі. Мешканці пояснюють: асфальт розбили фури та різноманітна сільськогосподарська техніка, яка їздить до станції.
Та й, окрім дороги, проблем вистачає. До прикладу, на всю околицю – лише один дитячий майданчик. Його підтримують мешканці власними силами: косять траву, лагодять гойдалки.
"Та все ж хотілося би, щоби міська влада трішки теж допомогла з облаштуванням майданчика. Якісь гірки встановила, щось цікаве для дітей. Цей майданчик у нас лише один на десятки будинків. То вся малеча з околиці сюди збігається гратися. А дітки ж різного віку і потреби в них різні. Але їм просто більше нікуди подітися, – зауважує мешканка вулиці Каштанової, 53-Г Марія Лесенко.
"Немає спокою, коли всі діти збігаються, то аж голова болить від галасу", – зауважує пенсіонерка Ольга Мудра.
"Ну, то куди ж нам подітися, Ольго Дмитрівно?" – мирно запитує мама двох хлопчиків-двійнят Джулія Гончарук. – Ми ж не можемо звідси виїхати кудись. А, крім майданчика, дітям більше й ніде гратися".
"Та я нічого вам не кажу, це до міської влади більше прохання, нехай би облаштували для дітей ще якийсь простір", – відказує жінка.
Нарікають люди також на старі сміттєві контейнери. Мовляв, уже давно мали замінити поношені баки на нові, проте не зробили цього. Ще й ніхто їх не миє.
"Хотіли би сортувати сміття: пластик окремо, побутові відходи окремо, але куди ж його кидати? Стоять лише старі сміттєві контейнери, з яких доноситься жахливий запах, особливо влітку", – нарікають мешканці Каштанової.
І все ж знайшла я й позитив. Наприклад, дворик у пані Ольги Мудрої на вулиці Каштановій, 58, який вона облаштувала разом із чоловіком.
Як тут гарно! Декоративна криничка, фонтан, столик та крісла з пеньків, арки, статуї, квіти…
"Чекайте, зараз ввімкну фонтан, – каже Ольга Дмитрівна і підключає систему. Вода відразу задзюрчала у маленькому фонтанчику. Стало спокійно і затишно.
"Отак сяду собі у своєму райському куточку, вип’ю кави, послухаю дзюрчання води 0 і вже й не потрібно нікуди їхати на відпочинок. Хочеться, щоби було гарно…", – усміхається Ольга Дмитрівна.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
