Сьогодні, 18 лютого 2020 року, - сьомі роковини кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності.
Цього дня, 7 років тому, Україна пережила найтрагічніший етап Революції гідності.
У період 18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні – були заарештовані та піддані тортурам, пише УНІАН.
Для припинення свавілля державних органів зранку 18 лютого 2014 року протестувальники організували ходу до Верховної Ради України, яка отримала назву "Мирний наступ". Громадяни вимагали від влади рішень для виходу з кризи і врегулювання ситуації в країні, насамперед обмеження повноважень президента України шляхом внесення змін до Конституції України. Працівники міліції, діючи за вказівками керівництва правоохоронного органу, спільно з "тітушками", грубо порушуючи чинне законодавство, застосовували надмірне насильство і використали вогнепальну зброю, вчинивши жорстокий силовий розгін ходи.
Як наслідок, 18 лютого на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження, з них 37 – тяжкі, 85 – середньої тяжкості. У вересні 2014 року, вже після повалення злочинного режиму, Україна відкрила кримінальне провадження щодо розслідування злочинів на Майдані.
Вранці 20 лютого розпочали розстріли. Вони тривали дві години. Загинули 70 євромайданівців.
Загалом, за даними Міністерства охорони здоров'я, з 18 до 20 лютого 2014 року загинули 82 учасники акцій.
Події на Інститутській стали останнім переломним моментом Революції Гідності, після яких режим Януковича розгубив залишки своєї підтримки. Так, вдень 20 лютого про свій перехід на бік протестувальників повідомили правоохоронці Львівської області та співробітники СБУ Закарпатської області. Крім того, цей день став початком кінця Партії регіонів — одними з перших про вихід з неї заявили тодішній керівник КМДА Володимир Макеєнко і голова Вінницької ОДА Сергій Татусяк, а в наступні кілька днів — ще десятки "регіоналів".
До вечора найтрагічнішого дня Революції на екстрене засідання зібрався український парламент. Близько 22:00 20 лютого Верховна Рада прийняла постанову Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України. Документ визнав незаконними дії силових структур, заборонив використання будь-яких видів зброї і спецзасобів проти учасників акцій протесту, а також доручив Кабміну, СБУ, МВС, Міноборони і підлеглим їм силовикам "негайно припинити і не допускати надалі застосування сили". За постанову проголосували 236 депутатів, серед них 35 "регіоналів" та 35 позафракційних.
21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали "Небесною сотнею".
22 лютого 2014 року 328 депутатів Верховної Ради усунули Януковича з посади президента України. Сам він записав відеозвернення до українців, у якому назвав події 18-20 лютого "державним переворотом" та заперечив легітимність ухвалених Радою рішень. А сам тим часом втік з країни разом із родиною, деякими соратниками, грошима та майном.
Тоді ж Верховна Рада нарешті засудила дії режиму Віктора Януковича, а Майдан в останній і вирішальний раз відкинув компромісні угоди з президентом, який вже почав готувати свою втечу з Межигір'я.
Нарешті, як визнав згодом український парламент, саме 20 лютого Росія розпочала активну фазу операції з анексії Криму.
На сьогодні правоохоронними органами розслідується понад дві тисячі епізодів у справі щодо злочинів на Майдані в період з 21 листопада 2013-го до 21 лютого 2014 року. Частину справ за подіями тих днів вдалося довести до суду. Так, за ці роки вже повідомлено про підозру 442 особам, скеровано до суду 186 обвинувальних актів стосовно 288 осіб. У вчиненні злочинів судами визнано винуватими 52 особи, щодо 45 з них ухвалено обвинувальні вироки.
Притягнення до відповідальності ймовірних організаторів розгону Майдану – справа надзвичайно складна, адже значна частина з них утекла за кордон, зокрема до Росії. Нині у розшуку у справах Майдану, які веде Офіс генпрокурора, перебуває понад 90 осіб.
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.
0
1 823
