Відомий психолог пояснив, чому бути нещасним — корисно

Щорічно публікуються тисячі книг з самовдосконалення, з однією лише метою — повідомити нам рецепт щастя, якого неодмінно треба досягти. Нам детально пояснюють, як схуднути, подолати депресію, збагатитися, знайти підходящу людину — і в результаті стати щасливими, інформує Ukr.Media.

Ренді Дж. Патерсон, клінічний психолог, психотерапевт, що спеціалізується на лікуванні тривожних розладів і депресії пропонує увазі публіки бестселер "Як бути нещасним. 40 стратегій, які ви вже використовуєте".



У книзі Патерсон пропонує альтернативну точку зору на загальносвітовий культ щастя: забудьте про нав'язливі стандарти і зосередьтеся на поганому. За словами автора, віковий пресинг культурних (треба більше заробляти!), фізіологічних (поменше відпочивати!) і свідомих (і бути щасливими!) установок направляє нас у погоню за вислизаючим ідеалом, а вічна жага задоволення призводить до накопичення розчарування і провини. Але якщо ми свідомо вибираємо протилежний напрямок, або, як висловлюється Патерсон, "оптимізуємо страждання", спостерігаючи природу наших шкідливих звичок, ми можемо відкрити для себе нові і корисні поведінкові формати.

Мотивуючий слоган "нещастя — це нове щастя", хоча і виглядає маркетинговим вивертом, але містить елемент інтелектуального контрпрограмування, який має важливе значення. Розглянемо, у чому користь стратегій Патерсона, на прикладі основних установок із книги.

Установка #1: не все так погано

Шлях угору або шлях униз — напрямки одного і того ж ментального простору. Простіше кажучи, якщо ви можете забити на те, що робить життя гіршим (наприклад, не звертати уваги на свої шкідливі звички — є та й є), значить, можете ігнорувати і недосяжне хороше, щоб відчувати себе краще.

Крім того, конструктивний потенціал прихований у визнанні, що ви не так нещасні — як могли б бути — і це досить потужне усвідомлення. Тобто, навіть якщо у вас смуга невезіння, ви розумієте, що ситуація була б куди гірше, якби ви втратили все, що є, і безперервно жували б картоплю з "Макдональдса", валяючись на дивані і вдаючись роздумів про власну нікчемність. Так чому б не почати видертися з апатії прямо зараз, стимулюючи себе цією неприємною картиною?

Установка #2: не все відразу

Прийнято вважати, що нещасна людина несприйнятлива для мотивації, але насправді навпаки: людей робить нещасними надмірний ентузіазм. Уявіть, одна з ваших подруг переїхала в пошарпану квартиру і заявляє: "У вихідні я повинна тут усе відмити і переробити". Або інша: "З завтрашнього дня починаю тренуватися кожен день і дотримуватися дієти на 1200 калорій". Цілі, які вони намічають, занадто грандіозні. Їм буде складно їх досягти, а завзяття швидко зміниться розчаруванням.

"У психотерапії ми намагаємося трохи приборкати таких ентузіастів, — пояснює Патерсон. — Переконуємо, що не потрібно задавати занадто високі планки, щоб не бути збентеженими, ще не приступивши до справи. Варто розбити амбітні плани на поступові, невеликі і керовані етапи".

Установка #3: сумувати — не шкідливо

Головна проблема позитивної психології в тому, що нормальні і природні людські емоції — такі як смуток і занепокоєння, розчарування, відчай, біль втрати — раптом перекваліфікувалися в страшну біду. Всі зобов'язані насолоджуватися щастям двадцять чотири години на добу! Зараз у тренді виглядати щасливими, задоволеними і не псувати іншим настрій похмурим виглядом.

Однак, ідея відкритості та прийняття негативних емоційних станів дуже і дуже корисна. Боятися, турбуватися, сумувати, відчувати розчарування — все це абсолютно нормальні аспекти людського буття. Якщо ми зможемо прийняти негативні емоції як частину нормального потоку людських почуттів, то, як не парадоксально, будемо менш засмучені. Нещастя відбувається не від переживання емоцій, а від реакції на них як на неприйнятні або ненормальні. Чим більше ми абстрагуємося від негативного визначення почуттів, тим менше ми залучені в боротьбу з ними і тим менш інтенсивними вони стають.

Установка #4: нічого страшного

Ще один парадокс: нерідко стан нещастя походить від надмірного контролю, до якого ми себе привчаємо. Наприклад, в офісі пора дедлайну, і вам треба встигнути за день мільйон справ. Ви настільки завантажені, що немає часу навіть на обід, і тому ви приймаєте "єдино вірне рішення" перекусити за робочим столом. Звучить знайомо, чи не так? Нічого страшного, якщо ви пообідаєте так раз або два, але коли це перетвориться в звичку, ви відчуєте, що робота взяла верх і ви вже не любите її, як раніше.

Тим часом коротка прогулянка на обід в сусідній парк або кафе не призвела б до втрати професійних умінь.

"Будь-яка розминка тільки на благо, — переконаний доктор Патерсон. — Кожен рух сторицею поверне вам витрачений на нього час, тому що, повернувшись на робоче місце, ви будете бадьоріші і набагато ефективніші, ніж якби ніколи не вставали з-за столу".

Установка #5: все в голові

"Найважливіше відкриття базується на моїх дослідженнях і спостереженнях колег: самооцінка — це міф, — пише Патерсон. — Хоча нелюбов до себе існує. Щасливі люди не розгулюють по вулицях, впиваючись тим, як вони щасливі, так само як незадоволені не думають постійно, що вони нещасні. Тому замість того, щоб намагатися переконати себе в тому, наскільки прекрасне і бездоганне ваше життя, застосовуючи різноманітні техніки позитивного сприйняття, просто усвідомте, прокинувшись уранці, що в основному ви і справді в порядку".

Процес полягає в розпізнаванні сценарію, який ви щодня пишете в голові, і усвідомленні, що ця невесела і скептична історія не є правдою. Не потрібно суперечити всім негативним думкам і критичним переконанням про себе — просто вчіться усвідомлювати, що всі вони є конструкціями, а не повним або хоча б достовірним уявленням реальності.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram