Ніч з 30 квітня на 1 травня здавна вважається у багатьох народів Європи небезпечним періодом розгулу нечистої сили.

У землях Німеччини її прозвали Вальпургієвою ніччю.



Що таке Вальпургієва ніч

У предків сучасних німців ще на зорі Середньовіччя виникло повір'я, що в цю ніч відьми злітаються на гору Блоксберг (Броккен) у східній Німеччині, щоб влаштувати зловісний темний шабаш. Слугині зла, як вважалося, славлять там Сатану, насилають порчу на людей, посіви та худобу, а також творять там темну магію, щоб перешкодити приходу весни.

Логічно, що у християн Вальпургієва ніч вважалася часом активного полювання на відьом і чаклунів.

Водночас, старі язичницькі вірування наказували славити наступ травня як свято приходу весни й перемоги над смертю. В цю ніч язичники влаштовували гучні гуляння з багаттями, щоб відлякувати нечисть.

Католицька церква проголосила 30 квітня днем пам'яті святої Вальбурги Хайденхаймської (Вальпургії). Відомо, що вона народилася на початку VIII століття в родині короля Західної Саксонії Річарда. Ще дитиною її віддали в монастир, де вона і провела більшу частину свого життя.

Після смерті Вальпургію поховали в скелі Айштадта. Вважається, що в ході реставрації монастиря, де була похована Вальпургія, трударі осквернили її могилу. Після цього дух черниці з'явився до місцевого єпископа.

Вальпургію вважають провідницею у світ мертвих. На іконах і в мистецтві її нерідко зображають з чорним псом – духом, що супроводжує душі в потойбічний світ. Їй також приписують володіння трикутним дзеркалом, що відкриває бачення майбутнього.

В європейській історії Вальпургієва ніч пов'язана з трагедіями і середньовічними репресіями інквізиції. Як правило, до числа відьом зараховували всіх (переважно жінок), хто практикував в цю ніч давні язичницькі обряди, присвячені приходу весни.

Сільські знахарі, наприклад, збирали в ніч на 1 травня цілющі праві. Для отримання "доказів" інквізитори не гребували тортурами і активно заохочували практику доносів. За оцінками істориків, жертвами "полювання на відьом" в Європі XIV-XVIII століть стали десятки тисяч людей. Остання страта за чаклунство в Німеччині відбулася у 1775 році.

З Вальпургієвою ніччю пов'язана безліч стародавніх марновірств та обрядів. Навіть сьогодні, попри всі перемоги раціонального мислення, Вальпургієва ніч оповита чарівним містичним ореолом.

Вальпургієва ніч – обряди

Ще кілька століть тому Вальпургієва ніч вселяла в серця людей надприродний страх, адже ніхто не хотів потрапити під приціл чорної магії або підступів нечисті. Вважалося, що найкращим засобом для захисту від містичних злих сил є вогонь.

У Вальпургієву ніч активно палили багаття, факели і лампи. Люди всю ніч палили у своїх оселях свічки, щоб туди не проникла нечиста сила. З цією ж метою поріг будинку посипали піском або сіллю.

Дівчата в Вальпургієву ніч ходили купатися і вмиватися росою. Вважалося, що це дозволить їм зберегти красу і продовжити молодість.

Ті, хто був сміливим, у Вальпургієву ніч пробували гадати. Існувало повір'я, що Свята Вальпургія може відкрити зацікавленим шукачам майбутнє, або навіть секрети здобуття щастя і багатства.

У цю ніч також позбувалися "нещасливих" речей і речей померлих, які померли насильницькою смертю.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram