Що робити, якщо швидка допомога відмовляється приїжджати: поради юриста

новини
5 066
0
Що робити, якщо швидка допомога відмовляється приїжджати: поради юриста

Людині має викликати бригаду швидкої допомоги у випадках, коли існує безпосередня загроза життю і здоров'ю.

Про це пише https://24tv.ua/



Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги.

Але, бувають випадки, коли нам відмовляють у виклику. Що робити у такому разі та за яких симптомах і обставинах це правомірно? Про це розповів керуючий партнер юридичної компанії Grishakov Law Company, адвокат – Олександр Гришаков.

Нові правила виклику швидкої допомоги


Диспетчери швидкої допомоги при прийомі викликів керуються Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370 "Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги".

Лікарі можуть приїхати на виклик, якщо у людини є: раптовий розлад дихання, непритомність, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо.

У таких випадках потрібно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Тобто 103 можна викликати, коли є загроза життю і лік йде на хвилини та коли людина потребує негайної госпіталізації.

Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати у випадках:

- втрати свідомості, судом;

- раптового розладу дихання чи раптового болю в грудній клітці;

- гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі;

- головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою;

- порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;

- гіпо- та гіперглікемічної коми;

- гіпертермічного синдрому;

- зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю;

- ознак гострого отруєння;

- порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);

- анафілактичної реакції;

- укусів змій, тварин;

- усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо);

- та травм, що пов’язані з невідкладною стоматологією.

А також, при нещасних випадках, у тому числі обумовлених дією диму, вогню та полум’я, електричного струму, блискавки:

- пов’язаних із транспортними засобами;

- теплового удару, переохолодження;

- асфіксії всіх видів;

- наслідків злочинного нападу;

- надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та/або оточуючих).

До кого швидка не приїде


Телефонуючи в невідкладну допомогу, ми маємо розуміти, що це відповідальність, адже, якщо ми будемо викликати цю службу на неекстрені випадки, то ми перешкоджаємо її діяльності. І вона може не проїхати до тих, кому справді потрібна.

Бригада не виїжджає до:

- до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, інших призначень);

- до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;

- для видалення кліщів;

- для видачі листків непрацездатності, рецептів і будь-яких довідок;

- для транспортування мертвих.

Відмова в екстреній допомозі

Диспетчер має право відмовити в прийомі виклику, якщо стан пацієнта за всіма ознаками не потребує втручання швидкої.

Під час розмови з диспетчером проводиться обов’язкове опитування відповідно до алгоритму опитування особи з підозрою на COVID-19:

- визначаються ознаки невідкладного стану людини;

- виявляються симптоми, які вказують на наявність COVID-19;

- збирається інформація щодо можливих подорожей та контакту з хворим на COVID-19;

- збирається інформація щодо визначення групи ризику.

Отримана диспетчером інформація повинна надаватись бригаді повністю, а особі, яка телефонує, надаються рекомендації задля зменшення ризику інфікування персоналу бригади екстреної медичної допомоги.

"Якщо ж ви вважаєте, що відмова у прийомі була невмотивована і відбулося порушення прав як пацієнта – залежно від ситуації, зокрема можна скаржитися на гарячу лінію МОЗ",
– радить експерт Гришаков.

Кримінальна відповідальність


Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого – карається Статтею 140 Кримінального кодексу України.

При цьому тяжкими наслідками, настання яких є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є смерть людини, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання (через помилки лікарів).

Проте попри досить низьку якість медичного обслуговування в України випадки притягнення лікарів є поодинокими.


Щоб не доводити ситуацію до відкриття кримінальної справи, краще за все з'ясувати у вашого сімейного лікаря ще на етапі підписання договору, які ситуації потребують надомного відвідування, чи готовий лікар приїхати в інший район, за яким номером телефонувати, якщо хвороба застала у вихідний, святковий день або вночі.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:
Читають Коментують