Людині має викликати бригаду швидкої допомоги у випадках, коли існує безпосередня загроза життю і здоров'ю.
Про це пише https://24tv.ua/
Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги.
Але, бувають випадки, коли нам відмовляють у виклику. Що робити у такому разі та за яких симптомах і обставинах це правомірно? Про це розповів керуючий партнер юридичної компанії Grishakov Law Company, адвокат – Олександр Гришаков.
Нові правила виклику швидкої допомоги
Диспетчери швидкої допомоги при прийомі викликів керуються Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370 "Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги".
Лікарі можуть приїхати на виклик, якщо у людини є: раптовий розлад дихання, непритомність, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо.
У таких випадках потрібно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Тобто 103 можна викликати, коли є загроза життю і лік йде на хвилини та коли людина потребує негайної госпіталізації.
Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати у випадках:
- втрати свідомості, судом;
- раптового розладу дихання чи раптового болю в грудній клітці;
- гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі;
- головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою;
- порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
- гіпо- та гіперглікемічної коми;
- гіпертермічного синдрому;
- зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю;
- ознак гострого отруєння;
- порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
- анафілактичної реакції;
- укусів змій, тварин;
- усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо);
- та травм, що пов’язані з невідкладною стоматологією.
А також, при нещасних випадках, у тому числі обумовлених дією диму, вогню та полум’я, електричного струму, блискавки:
- пов’язаних із транспортними засобами;
- теплового удару, переохолодження;
- асфіксії всіх видів;
- наслідків злочинного нападу;
- надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
- гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та/або оточуючих).
До кого швидка не приїде
Телефонуючи в невідкладну допомогу, ми маємо розуміти, що це відповідальність, адже, якщо ми будемо викликати цю службу на неекстрені випадки, то ми перешкоджаємо її діяльності. І вона може не проїхати до тих, кому справді потрібна.
Бригада не виїжджає до:
- до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, інших призначень);
- до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
- для видалення кліщів;
- для видачі листків непрацездатності, рецептів і будь-яких довідок;
- для транспортування мертвих.
Відмова в екстреній допомозі
Диспетчер має право відмовити в прийомі виклику, якщо стан пацієнта за всіма ознаками не потребує втручання швидкої.
Під час розмови з диспетчером проводиться обов’язкове опитування відповідно до алгоритму опитування особи з підозрою на COVID-19:
- визначаються ознаки невідкладного стану людини;
- виявляються симптоми, які вказують на наявність COVID-19;
- збирається інформація щодо можливих подорожей та контакту з хворим на COVID-19;
- збирається інформація щодо визначення групи ризику.
Отримана диспетчером інформація повинна надаватись бригаді повністю, а особі, яка телефонує, надаються рекомендації задля зменшення ризику інфікування персоналу бригади екстреної медичної допомоги.
"Якщо ж ви вважаєте, що відмова у прийомі була невмотивована і відбулося порушення прав як пацієнта – залежно від ситуації, зокрема можна скаржитися на гарячу лінію МОЗ",
– радить експерт Гришаков.
Кримінальна відповідальність
Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого – карається Статтею 140 Кримінального кодексу України.
При цьому тяжкими наслідками, настання яких є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є смерть людини, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання (через помилки лікарів).
Проте попри досить низьку якість медичного обслуговування в України випадки притягнення лікарів є поодинокими.
Щоб не доводити ситуацію до відкриття кримінальної справи, краще за все з'ясувати у вашого сімейного лікаря ще на етапі підписання договору, які ситуації потребують надомного відвідування, чи готовий лікар приїхати в інший район, за яким номером телефонувати, якщо хвороба застала у вихідний, святковий день або вночі.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
